Новини


Кафедрою анестезіології та реаніматології проведено симуляційні заняття на тему «Анафілактичний шок, блискавичний перебіг. Клінічна смерть».

опубліковано 25 груд. 2019 р., 08:27 Петринич Володимир Володимирович ‎(БДМУ, Чернівці)‎   [ оновлено 25 груд. 2019 р., 08:31 ]

Впродовж листопада-грудня 2019 року доцентом кафедри анестезіології та реаніматології Володимиром Петриничем та асистентом кафедри Оленою Нечитайло в Центрі симуляційної медицини та інноваційних технологій БДМУ проведено симуляційні заняття зі студентами 5-го курсу медичного факультету №1, спеціальності «Лікувальна справа» та медичного факультету №4, спеціальності «Педіатрія» на тему «Анафілактичний шок, блискавичний перебіг. Клінічна смерть».
Шок, є однією з найбільш частих причин тяжкого стану та летальності у хворих у відділенні реанімації та інтенсивної терапії. Незважаючи на прогрес медицини, летальність при шоку залишається високою. Лікар широкого профілю, а також лікар будь-якої вузької спеціальності повинен знати й володіти сучасними методами діагностики та інтенсивної терапії при анафілактичному шоці.
Симуляційно-тренінгові технології підготовки стають одними з найбільш важливих у процесі професійної освіти. Найважливішими перевагами симуляційних технологій є: навчання без нанесення шкоди пацієнту та об’єктивна оцінки досягнутого рівня професійної підготовки кожного фахівця; залучення студентів та інтернів до навчального процесу в реалістичних умовах; можливість ознайомитись з виконанням важких або болючих процедур, перш, ніж перейти до реального пацієнта, що дозволяє знизити стрес під час навчання; необмежена кількість можливих повторів навички; безперервне вдосконалення навички.
Застосування симуляційних технологій покликане підвищити ефективність навчального процесу, рівень професійної майстерності та практичних навичок медичних працівників, забезпечуючи їм найбільш ефективний і безпечний перехід до медичної діяльності в реальних умовах. В ході навчання відпрацьовуються не тільки клінічні навички, а й уміння спілкуватися з колегами та пацієнтами. Для цього створені спеціальні тренажери, симулятори та розробляються ігрові методики навчання, які дозволяють моделювати різні клінічні ситуації.
Проведення занять в симуляційному центрі сприятиме підвищенню мотивації до навчання. В процесі освоєння симуляційного курсу студент повинен оволодіти навичками діагностики, диференціальної діагностики, допомоги при невідкладних станах, удосконалювати лікарську техніку. Повинен отримати або закріпити загальні та практичні знання, вміння в обсязі вимог кваліфікаційної характеристики лікаря-спеціаліста. В результаті в студентів сформуються професійні компетенції, які допоможуть стати їм кваліфікованими фахівцями. Застосування симуляційних технологій покликане підвищити безпеку навчального процесу для пацієнтів та студентів; підвищити рівень професійної майстерності та практичних навичок медичних працівників усіх рівнів на навчальному етапі, забезпечуючи їм більш ефективний, плавний і безпечний перехід до медичної діяльності.
При використанні симуляційних технологій відбувається і зниження помилок при виконанні маніпуляцій, зменшення ускладнень та підвищення якості медичної допомоги населенню в цілому, а також забезпечується безперервне професійне навчання лікарів відповідно до сучасних стандартів.







Матеріал підготував доцент кафедри анестезіології та реаніматології Петринич В.В.

Відбулась регіональна науково-практична конференція Асоціації анестезіологів Буковини

опубліковано 23 груд. 2019 р., 08:17 Петринич Володимир Володимирович ‎(БДМУ, Чернівці)‎   [ оновлено 25 груд. 2019 р., 08:28 ]

18 грудня 2019 р. кафедра анестезіології та реаніматології Вищого державного навчального закладу України «Буковинський державний медичний університет» в рамках сумісного засідання Асоціації анестезіологів та переривчастих курсів лікарів анестезіологів Чернівецької області провела регіональну науково-практичну конференцію «Актуальні питання кардіології в практиці лікаря анестезіолога».

З основними доповідями виступили: д.мед.н., професор Тащук Віктор Корнійович «Гостра серцева недостатність. Кардіогенний шок. Аритмії. Діагностичні критерії та тактика ведення пацієнтів з погляду доказової медицини» та експерт Департаменту охорони здоров’я Чернівецької ОДА, асистент кафедри анестезіології та реаніматології БДМУ Кушнір Сергій Вікторович «Доступність використання дексмедетомідину гідрохлориду в практиці лікаря-анестезіолога».

Доповіді викликали жваву дискусію серед лікарів анестезіологів. Лікарі анестезіологи мали нагоду познайомитися з сучасними підходами лікування гострої серцевої недостатності та отримати відповіді на проблемні питання.

Інформація на сайті БДМУ

Як уникнути переохолодження

опубліковано 3 груд. 2019 р., 08:46 Петринич Володимир Володимирович ‎(БДМУ, Чернівці)‎

Незабаром в Україні очікується період різких похолодань, коли збільшується ризик переохолодження та обмороження. Тож як вберегти себе від цього?

Варто пригадати певні правила поведінки у холодну пору року:

  1. МОЗ України радить в першу чергу уникати вживання алкоголю, адже відчуття тепла при його споживанні оманливе. Як відомо, алкоголь розширює кровоносні судини на поверхні тіла, тож прилив крові викликає відчуття тепла. Внутрішні органи в цей час тепло втрачають.
  2. Не паліть. Окрім безлічі захворювань, паління на морозі зменшує периферійну циркуляцію крові і збільшує чутливість кінцівок до дії холоду.
  3. Закривайте ділянки тіла, найбільш схильні до відмороження – пальці рук, вуха і ніс. Не виходьте на мороз без головного убору та рукавичок.
  4. Вживайте більше теплої рідини, що покращить терморегуляцію Вашого організму. Окрім того, не забувайте про прийоми їжі – Вам необхідна енергія!
  5. Не носіть на морозі металевих прикрас: метал охолоджується до низьких температур швидше, ніж тіло.
  6. Намагайтесь більше рухатись. Якщо Ви сильно змерзли – негайно зайдіть в тепле приміщення (магазину, кафе тощо).
  7. Ховайтеся від вітру. Вітер сприяє швидшому обмороженню.

8) Після повернення додому переконайтеся у відсутності ознак обмороження кінцівок, вух та носа.

Ознаки переохолодження: озноб, тремтіння, синюшність шкіри, губ, зниження температури тіла, біль у пальцях рук і ніг, поява гусячої шкіри, позіхання, затьмарення свідомості.

У постраждалого спостерігається апатія, сонливість, загальна слабкість, поверхневе дихання.

Перша допомога при переохолодженні

Якщо Ви помітили в себе чи в когось із оточуючих ознаки переохолодження, не зволікайте з діями. Несвоєчасне надання допомоги може призвести до гангрени та втрати кінцівки!

Ступінь переохолодження залежить від часу перебування на холоді та адаптації організму до зміни температурних умов.

Ознаки легкого ступеня переохолодження: озноб, м’язове тремтіння, загальна слабкість, важкість пересування, блідість шкіри.

Як діяти:

Перенесіть постраждалого у тепле приміщення, забезпечте теплим сухим одягом, напоїть гарячим чаєм.

Ознаки середнього ступеня переохолодження: синюшність губ і шкіри, ослаблене дихання, пульс стає рідшим, сонливість, втрата спроможності самостійно пересуватися.

Як діяти:

– Якщо є змога, зігрійте під теплим душем або у ванній (температуру води підвищуйте поступово від 30-35°C до 40- 42°C);

– Забезпечте потерпілого теплим одягом, зігрійте грілкою (зігрівання теж повинно бути поступовим для уникнення різкого перепаду температури);

– За відсутності позитивних змін, зверніться по медичну допомогу.

Ознаки важкого ступеня переохолодження: втрата свідомості, життєві функції поступово знижуються.

Як діяти:

Негайно зверніться за медичною допомогою.

Що категорично не можна робити при переохолодженні:

  1. Зігрівати постраждалого спиртними напоями.
  2. Розтирати вражені зони потерпілого снігом.
  3. Приймати високої температури душ, ванну, а також використовувати для зігрівання гарячі грілки та інтенсивні розтирання.

Загартовуйте свій організм протягом року, тоді жоден мороз Вам не буде страшний!

І пам’ятайте: не лише діти та люди похилого віку схильні до переохолодження, але й ослаблені, особливо – виснажені, голодні безхатченки. Не залишайтесь осторонь та, за змогою, відведіть їх у тепле приміщення та напоїть чаєм.

Інформацію підготували:

Віктор Коновчук – завідувач кафедри анестезіології та реаніматології, доктор медичних наук, професор;

Андрій Андрущак – асистент кафедри анестезіології та реаніматології БДМУ

Інформація на сайті БДМУ

Студентам БДМУ проведено майстер-клас з правил поводження на воді та надання першої допомоги при утопленні

опубліковано 24 лист. 2019 р., 03:38 Петринич Володимир Володимирович ‎(БДМУ, Чернівці)‎

20 листопада доцентом кафедри анестезіології та реаніматології Володимиром Петриничем для студентів 5-го курсу спеціальності «Педіатрія» проведено майстер-клас з правил поводження на воді та надання першої допомоги при утопленні.

Після теоретичної частини з використанням ілюстрованої презентації викладачем було покроково продемонстровано необхідні практичні навички, після чого студентам була надана можливість провести штучне дихання та непрямий масаж серця на манекені, а також відпрацювати методику інтубації трахеї.


До Всесвітнього дня анестезіолога

опубліковано 16 жовт. 2019 р., 07:57 Петринич Володимир Володимирович ‎(БДМУ, Чернівці)‎   [ оновлено 25 груд. 2019 р., 08:30 ]

            16 жовтня з нагоди Всесвітнього дня анестезіолога доцентом кафедри анестезіології та реаніматології, к.мед.н. Володимиром Петриничем організовано проведення круглого столу на тему «Історія розвитку анестезіології та здобутки кафедри анестезіології та реаніматології Буковинського державного медичного університету» зі студентами 4 групи медичного факультету № 1.
            Під час круглого столу студенти дізналися про непростий життєвий шлях фундатора анестезіології – Томаса Мортона. 
            Мортон народився в 1819 році в місті Чарлтон, Массачусетс. Навчався в Балтиморському коледжі зубної хірургії та в 1842 році розпочав свою практику з протезування зубів. Щоб зробити це добре, потрібно видаляти коріння старих зубів, що до винаходу анестезії було дуже болючим. 
            Експерименти з ефіром у якості анестезії Мортон розпочав проводити спочатку на тваринах (включаючи свою собаку), а потім і на собі. 30 вересня 1846 року до кабінету Мортона увійшов чоловік на ім᾽я Ебен Фрост зі страшним зубним болем і побажав застосувати все що завгодно, лише б полегшити страждання при видаленні зуба. Мортон застосував ефір і видалив хворий зуб. Коли Фрост прийшов до тями, він сказав, що не відчував жодного болю. Кращого результату важко було й очікувати. 
            Хоча операція проходила при свідках і про неї на наступний день повідомили бостонські газети, подія не привернула широкої уваги. Стало зрозуміло – необхідна більш драматична демонстрація. Мортон звернувся до доктора Уоррена, старшого хірурга Массачусетської центральної лікарні в Бостоні, з проханням надати йому можливість для демонстрації свого методу знеболення. І вже 16 жовтня 1846 року перед значною аудиторією лікарів та студентів-медиків Мортон приспав пацієнта Гілберта Еббота ефіром, а потім доктор Уоррен видалив на шиї Еббота пухлину. Анестезія повністю довела свою ефективність, а демонстрація мала шалений успіх з висвітленням у багатьох газетах та широким застосуванням її при хірургічних операціях. 
            Кілька днів після операції Мортон і Джексон (лікар і вчений, який запропонував Мортону використовувати ефір) заповнили додаток до патенту. Але тут не обійшлося без низки сутичок за пріоритет. Окрім того, більшість лікарів і лікарень, які застосовували анестезію, не збиралися платити жодних авторських гонорарів. Витрати на судовий процес і боротьбу за пріоритет незабаром поглинули всі гроші, отримані Мортоном за винахід. Засмучений і виснажений у 1868 році він помер у Нью-Йорку. Йому не було ще й 49 років. 
            Студенти також ознайомилися з історією кафедри анестезіології та реаніматології Буковинського державного медичного університету, її корифеями, науковими здобутками та актуальними перспективними завданнями.












Матеріал підготував: к.мед.н., доцент кафедри анестезіології та реаніматології Петринич В.В.

Міжнародний день анестезіолога

опубліковано 16 жовт. 2019 р., 07:49 Петринич Володимир Володимирович ‎(БДМУ, Чернівці)‎

Щорічно 16 жовтня анестезіологічна спільнота Буковини і світу святкують своє професійне свято. Треба зауважити, що с початком цьогорічної осені розпочата плідна робота анестезіологів України, які об'єднані в Асоціацію Анестезіологів України. Асоціація анестезіологів України, маючи 6,5 тисяч членів, в свою чергу є членом Всесвітньої федерації спілок анестезіологів та Європейської асоціації анестезіологів.

 Анестезіологи навчаються. "Анестезіологічна осінь" розпочалась проведенням Конгресу анестезіологів України 19-21 вересня 2019 року в місті Києві. Естафету підхопить «Молодіжна анестезіологічна конференція «Тріщинські читання» 16-19 жовтня 2019 року (Київ). А продовжиться науково-практичними конференціями «Галицькі анестезіологічні читання: актуальні питання анестезіології та інтенсивної терапії» 20-21 жовтня 2019 року (Тернопіль) та «Нові горизонти анестезіології, інтенсивної терапії критичних станів та лікування болю» 23-24 жовтня 2019 року (Дніпро). Крім цього, буде і ще низка конференцій, пов'язаних з анестезіологією та інтенсивною терапією критичних станів.

Основним форумом року, звичайно, є конгрес. На конгресі підведені підсумки розвитку анестезіології в Україні за попередній рік та виокремлені актуальні питання, над якими треба працювати, щоб покращити результати надання анестезіологічного забезпечення та інтенсивного лікування у ВІТ. На конгресі заслухані змістовні доповіді щодо особливостей тромбопрофілактики у пацієнтів з підвищеним індексом маси тіла, в онкології, в реґіонарній анестезії, у жінок з підвищеним ризиком, в пластичній хірургії. Актуальним є впровадження нових підходів до лікування тромбоемболії легеневої артерії.

Другим важливим напрямком були дискусії щодо сучасних підходів боротьби з антибіотикорезистентністю. Розглядалися питання антибактеріальної терапії у пацієнтів із загостренням ХОЗЛ, не госпітальною пневмонією, ускладненою септичним шоком; нозокоміальною інфекцією у відділеннях ВІТ. З цікавістю слухали лікарі анестезіологи, як нові β-лактами з інгібіторами β-лактамази допоможуть боротьби з антибіотикорезистентністю.

На конгресі були висвітлені проблемні питання лікування післяопераційного болю, складу мультімодальної анестезії, нейроаксіальних методів анестезії і знеболення, аналгоседації. Не залишилися без уваги і питання моніторингу і безпеки хворого під час анестезії, гемодинамічних ускладнень анестезії і їх корекції. Лікарі анестезіологи, учасники конгресу, набули нових знань і навичок, зосередили увагу на проблемних питаннях, які залишаються предметом подальшого вивчення і дослідження науковців.

У роботі конгресу брала участь і чернівецька делегація лікарів-анестезіологів, до якої ввійшли молоді  практичні лікарі, а також завідувачі відділень інтенсивної терапії м.Чернівці і районних лікарень. Керівником групи був асистент кафедри анестезіології та реаніматології БДМУ (завідувач проф. Коновчук В.М.) експерт департаменту охорони здоров'я ОДА з фаху «Анестезіологія» Кушнір С.В.


Матеріал підготував доцент кафедри анестезіології та реаніматології Акентьєв Сергій

Інформація на сайті БДМУ

Коновчук Віктор Миколайович (до 70-річчя від дня народження)

опубліковано 1 жовт. 2019 р., 02:29 Петринич Володимир Володимирович ‎(БДМУ, Чернівці)‎

1 жовтня 2019 року виповнюється 70 років від дня народження   Віктора Миколайовича Коновчука, доктора медичних наук, професора, завідувача кафедри анестезіології та реаніматології. Кожний ювілей є нагодою для підведення підсумків пройденого шляху та творчих планів на майбутнє.

 

Дитячі та юнацькі роки ювіляра промайнули тут, на Буковині, в смт Глибока. Щедра та чарівна природа буковинського краю, доброта та мудрість батьків Домніки Іванівни та Миколи Федоровича були життєдайним джерелом для Віктора Миколайовича. В 1966 році закінчив середню школу, а в 1973 – Чернівецький медичний інститут. Після закінчення якого працював лікарем-хірургом у Глибоцькій ЦРЛ. Перші роки самостійної роботи позначені пошуком спеціальності до душі, в якій міг би реалізувати себе як фахівець, і як людина. З 1975 по 1978 рр. Коновчук В.М. працював лікарем-анестезіологом у відділенні реанімації обласної лікарні м.Чернівці. Прагнучи підвищення рівня своїх знань Віктор Миколайович в 1978-1980 роках закінчує клінічну ординатуру по анестезіології при ЧДМІ. Надалі доля повертає таким чином, що він з 1980 року розпочинає наукову діяльність в якості асистента кафедри фармакології та клінічної фармакології. Діапазон наукових інтересів науковця Коновчука В.М. різнобічний. На вістрі стику фармакології, реаніматології, анестезіології, патологічної фізіології виконані і успішно кандидатська дисертація «Особливості волюморегуляції при зменшенні маси ниркової паренхіми» (1983), докторська дисертація «Участь лімфатичної системи в регуляції водно-сольового обміну в нормі і патології» (1993).

З 1988 року Коновчук В.М. стає асистентом кафедри загальної хірургії, а з 1993 р. – асистентом, 1994 р. –доцентом, з 1995 р. – професором кафедри госпітальної терапії з курсом клінічної фармакології. Після цього з 1996 року Віктор Миколайович очолює кафедру анестезіології та реаніматології.

Під керівництвом В.М.Коновчука на кафедрі продовжена розробка та оптимізація інтра- та екстракорпоральних методів інтенсивної терапії тяжких екзо- і ендотоксикозів, що стало предметом 4-х планових науково-дослідних робіт.

В полі зору завідувача кафедри, крім цього, постійно стоять питання підвищення якості навчального процесу, підвищення фахової підготовки та розширення лікувальної роботи співробітниками кафедри. Не менш важливою ланкою своєї роботи Віктор Миколайович вважає виховання молодих науковців: він був керівником кандидатських дисертацій ряду співробітників кафедри. Зараз під його керівництвом виконується 2 кандидатські дисертації. Крім того, ряд співробітників кафедри та практичних лікарів під його керівництвом закінчили аспірантуру та клінічну ординатуру з анестезіології. На кафедрі викладається низка дисциплін з фахів «анестезіологія» та «медицина невідкладних станів» для студентів, лікарів–інтернів, лікарів-слухачів на курсах удосконалення.

Природна доброта, розсудливість, скромність, загострене відчуття справедливості, толерантність до думки опонента, принциповість, коректність, високий професіоналізм викликають глибоку повагу та прихильність до Віктора Миколайовича багатьох співробітників університету, учнів, практичних лікарів і пацієнтів. Він є автором і співавтором 234 наукових праць, національного підручника «Анестезіологія та інтенсивна терапія», 20 навчальних посібників, має 15 винаходів.

Свій ювілей В.М.Коновчук зустрічає у розквіті життєвих і творчих сил. Ректорат університету, співробітники кафедри та студентство щиро вітають ювіляра, бажають йому міцного здоров'я, щастя, наснаги, творчих успіхів, здійснення всіх планів і задумів.


Матеріал підготував: Сергій Акентьєв, доцент кафедри анестезіології та реаніматології

Інформація на сайті БДМУ

Слово про вчителя

опубліковано 11 черв. 2019 р., 08:38 Петринич Володимир Володимирович ‎(БДМУ, Чернівці)‎

До 80-ліття з дня народження професора Стащука Володимира Федоровича.

 7 червня 2019 року виповнюється 80 років з дня народження Володимира Федоровича Стащука, доктора медичних наук, професора. Сьогодні я пишу це повідомлення як учень Володимира Федоровича. Необхідно зауважити, що мені в житті повезло на вчителів і добрих людей, як в шкільні роки, так і по життю.

Так доля склалася, що починаючи з 1983 року був зарахований в ОКЛ м.Чернівці на посаду хірурга «штучної нирки». Необхідно зауважити, що вже з 1962 року в лікарні вже існував Центр екстракорпорального гемодіаліза («штучної нирки»). На базі відділення анестезіології та реанімації ще з 1967 року існував курс анестезіології та реаніматології на чолі з доцентом В.Ф. Старуком. Курс проводив наукове керівництво відділенням, вирішуючи актуальні проблеми анестезіології та інтенсивної терапії.

Під керівництвом В.Ф.Стащука в практику реанімації та інтенсивної терапії вперше були впроваджені нові перспективні методи детоксикації організму – гемосорбція і лімфосорбція, удосконалювався метод екстракорпорального гемодіалізу, зокрема поєднання його з гемосорбцією під час детоксикації. В цей час і я включився в роботу відділення реанімації, чому сприяв Володимир Федорович. Мене зразу вразили його наполегливість, природна інтуїція і цілеспрямованість. Він міг зразу всіх впевнити щодо ведення критичних пацієнтів з метою усунення інтоксикації, або в об'ємі анестезіологічного забезпечення тяжких хворих.

Особисто Володимиром Федоровичем  були проведені морфофізіологічні та експериментально-клінічні дослідження по застосуванню сорбційних методів детоксикації. Перша лімфосорбція в Україні була проведена в Чернівцях у грудні 1979 року, а перша гемосорбція – у вересні 1981 року. Результатом наполегливої праці над розробкою нових методів лікування в 1985 році був захист В.Ф.Стащуком докторської дисертації на тему «Перфузія лімфатичної системи в реаніматології та інтенсивній терапії».

Висновки дисертаційної роботи лягли в основу методичних рекомендацій «Лімфогенні методи в реаніматології та інтенсивній терапії», затверджені МОЗ СРСР в 1985 році. В цей час в обласній клінічній лікарні м.Чернівці було відкрито центр гемосорбції та лімфогенних методів. Керівником центру став В.Ф.Стащук, він брав безпосередню участь у проведенні перших операцій з еферентної терапії в Чернівцях, Київі, Хмельницькому, Івано-Франківську, Тернополі, а також у впровадженні наукових розробок під час закордонного відрядження в Об'єднаній республіці Танзанія (1988-1992 рр.). В.Ф.Стащук був багатий на ідеї, особливо в царині еферентної терапії. Тому і я був захоплений цими методами. Спочатку займався активно налагодженням хворим ендолімфатичної та лімфотропної антибіотикотерапії. Працював хірургом «штучної нирки» при гострих випадках ниркової недостатності у хворих реанімаційного профілю, брав участь в налагодженні і проведенні гемосорбції, лімфосорбції, пункцією крупних вен у відділенні реанімації та інтенсивної терапії. Володимир Федорович постійно працював над удосконаленням методів детоксикації в плані зменшення впливу детоксикуючих систем на організм хворого. Тому він так впевнено рекомендував впровадити в практику лікаря метод плазмосорбції, при якому очищена плазма пацієнта повертається в організм без ушкодження формених елементів. З легкої руки Володимира Федоровича напрацювання щодо плазмосорбції лягли в основу моєї кандидатської дисертації на тему «Застосування плазмосорбції в порівняльному аспекті з гемосорбцією і плазмаферезом в клініці інтенсивної терапії», яка була захищена в 1996 році. В.Ф.Стащук завжди був для мене вчителем не тільки в навчальній і науковій діяльності, але в житейських питаннях, хоча не завжди поділяли одну і ту ж думку. Він є прикладом відданості і любові до медицини і вибраного фаху «анестезіологія». Генеруючи нові ідеї, як зараз ми говоримо «нові технології», «інновації», він заряджав молодь, спонукаючи до освоєння нових висот обраної професії і до залучення лікарів до наукової діяльності. В цьому і залишається основний зміст роботи вчителя в будь-якій царині.


Матеріал підготував: Сергій Акентьєв, доцент кафедри анестезіології та реаніматології

Інформація на сайті БДМУ

Перша допомога при утопленні

опубліковано 10 квіт. 2019 р., 10:40 Петринич Володимир Володимирович ‎(БДМУ, Чернівці)‎

Утоплення – одна з форм механічної асфіксії, що наступає найчастіше від попадання води в верхні дихальні шляхи та бронхоальвеолярний простір.

 

Механізм та наслідки

Основне значення у патомеханізмі утоплення має гіпоксія. Завдяки рефлексогенному спазму гортані до легень зазвичай потрапляє невелика кількість води, що не має значного впливу на вентиляцію легень потерпілого, натомість розпад та вимивання сурфактанту зменшують податливість легень. Заковтування води створює ризик аспірації. Не знаючи обставин утоплення, враховуйте можливість травми хребта (напр., внаслідок стрибка у води). Травма хребта з пошкодженням спинного мозку на рівні C5-C7 може спричинити тетраплегію та нейрогенний (спінальний) шок.

Перша допомога

При утопленні необхідно якнайшвидше витягти постраждалого з води. Перш ніж кинутися у воду, потрібно швидко оцінити становище і вибрати спосіб надання допомоги. Подбайте про власну безпеку та безпеку інших свідків випадку (потенційних рятувальників без підготовки порятунку на воді). Викличте допомогу та повідомте рятувальні служби.

Іноді, якщо випадок трапився біля берега можна кинути з берега предмет, за який може вхопитися потопаючий: рятівний круг, дошку, мотузку. Якщо поблизу є човен, необхідно використати його. Якщо потопаючий перебуває на поверхні води, то бажано заспокоїти його ще здалека, а якщо це не вдається, то краще доплисти до нього ззаду, щоб уникнути захоплень, від яких часом буває важко звільнитися. Одним з ефективних прийомів, який дозволяє звільнитися від подібних судомних обійм є занурення з потопаючим у воду. У таких обставинах він, намагаючись залишитися на поверхні, відпустить рятувальника.

Якщо це можливо, витягніть потопаючого на берег, найкраще на підкладеній під нього дошці, одночасно забезпечуючи стабілізацію шийного відділу хребта.

Якщо потерпілий знаходиться в свідомості, у нього задовільний пульс і збережено дихання, то достатньо укласти його на суху жорстку поверхню таким чином, щоб голова була низько опущена, потім роздягнути, розтерти руками або сухим рушником. Бажано дати гарячі напої, обгорнути теплою ковдрою та дати відпочити.

Якщо потопаючий не дихає - якнайшвидше розпочніть штучну вентиляцію (вже у мілкій воді). Зазвичай, легше однією рукою підтримувати голову, іншою піднімати щелепу і одночасно проводити рятувальні вдихи. Після вкладання на березі розпочніть серцево-легеневу реанімацію. Не припиняйте реанімацію до прибуття в лікарню - відомі випадки порятунку постраждалого навіть після кількох десятків хвилин, особливо в ситуації утоплення в дуже холодній воді.

При забезпеченні прохідності дихальних шляхів уникайте розгинання шийного відділу хребта, фіксуйте його, напр., тримаючи голову пацієнта між своїми колінами, відновлюйте прохідність дихальних шляхів, висувуючи щелепу вперед або витягуючи щелепу вперед за зуби (піднесення щелепи), при необхідності закладіть комір для фіксації шийного відділу хребта, не розгинайте голову під час інтубації.

Якщо є необхідність, якнайшвидше розпочніть оксигенотерапію.

Висушіть шкіру та накрийте постраждалого, щоб зменшити втрату тепла.

Профілактика.

Для запобігання нещасних випадків на воді не можна залишати дітей без нагляду поблизу водойм, купатися без нагляду дорослих, які вміють плавати та володіють прийомами надання першої допомоги при утопленні, не рекомендується купатися з човнів і плотів, поблизу шлюзів, пристаней та мостів, запливати за межі відведених для купання місць.

Не варто входити у воду після прийому алкоголю і в найближчі 1,5-2 год після вживання їжі, в стані фізичного і психічного стомлення, після тривалого перебування на сонці.

Дуже небезпечно стрибати у воду, особливо в незнайомій водоймі, глибина якої невідома, головою вниз, оскільки це нерідко призводить до пошкодження шийних хребців.

Починати купатися рекомендується в сонячну, безвітряну погоду, при температурі води 17-19°С, повітря 20-25°С. У воді потрібно знаходитися 10-15 хвилин.


Матеріал підготував: к.мед.н., доцент кафедри анестезіології та реаніматології Петринич В.В.


Інформація на сайті БДМУ

На базі Симуляційного центру БДМУ проведено тренінги OSCE

опубліковано 3 бер. 2019 р., 10:29 Петринич Володимир Володимирович ‎(БДМУ, Чернівці)‎   [ оновлено 16 жовт. 2019 р., 07:50 ]

На базі новоствореного Центру симуляційної медицини БДМУ упродовж 21-22 лютого 2019 року проведено тренінги для співробітників університету щодо методології проведення іспитів у форматі ОСКІ. Доцент кафедри анестезіології та реаніматології Петринич Володимир прийняв активну участь у даному тренінгу.

ОСКІ – об’єктивний структурований практичний іспит (OSCE – objective structured clinical examination), який запроваджується як обов’язковий компонент єдиного державного кваліфікаційного іспиту для здобувачів ступеня вищої освіти магістр за спеціальностями галузі знань «22 Охорона здоров’я» відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 28.03.2018 № 334.

Тренінги провів професор Коньков Дмитро Геннадійович (керівник Центру симуляційної медицини ВНМУ ім. М.Пирогова), який поділився досвідом та надавав корисні поради щодо імплементації ОСКІ та симуляційних методів навчання в освітній процес.

Під час тренінгу проф. Коньковим Д.Г. було акцентовано увагу на структурі та побудові клінічних станцій, конструкції сценаріїв для практичних навичок та стандартизованих пацієнтів, створенні чек-листів та вирішенні проблемних питань при проведенні ОСКІ.

Викладачами були створені ОСКІ-станції, які згодом були відпрацьовані в пілотному режимі спільно зі студентами 5 курсу.









Інформація на сайті БДМУ


1-10 of 44