Новини

COVID-19: клінічне обговорення синдромів захворювання

опубліковано 28 квіт. 2021 р., 08:26 Петринич Володимир Володимирович ‎(БДМУ, Чернівці)‎   [ оновлено 28 квіт. 2021 р., 08:29 ]

27 квітня 2021 року співробітники кафедри анестезіології та реаніматології БДМУ 
доцент Володимир Петринич та асистент, експерт Департамента охорони здоров‘я Чернівецької ОДА з фаху «Анестезіологія» Сергій Кушнір прийняли участь в телемості “COVID-19: клінічне обговорення синдромів захворювання”.
Для участі в онлайн-телемості “COVID-19: клінічне обговорення синдромів захворювання” зареєструвалося більше 15 000 спеціалістів системи охорони здоров’я.

Практичний формат телемосту забезпечено залученням провідних фахівців, що з першого дня лікують хворих на COVID-19.
Наступні тематичні блоки доповідей були включені до програми телеконференції: “Погляд провідних експертів на проблему COVID-19", “Тактика ведення пацієнтів з неврологічними та пульмонологічними ускладненнями COVID-19", “Досвід ведення коморбідного пацієнта”, “Порушення мікроциркуляції”.

Міждисциплінарний формат телемосту забезпечили спікери різних спеціальностей: анестезіологи, неврологи, кардіологи, ендокринологи, інфекціоністи, сімейні лікарі, пульмонологи, алергологи.
Для ознайомлення та обговорення учасникам запропонована трансляція 15 доповідей, в яких були розглянуті наступні питання:
· Комплексне лікування хворих з важкими формами COVID-19
· Методи корекції неврологічних порушень у хворих на COVID-19
· COVID-19 та цукровий діабет – ідеальний шторм в умовах ВІТ
· Практичний досвід ведення пацієнтів з пневмонією
· Інгаляційні стероїди для лікування СOVID-19. Чому такий резонанс та що варто знати?
· Клінічні випадки та практичні рекомендації
· Міждисциплінарне обговорення актуальних проблем

Висновки та рішення за результатами обговорення доповідей:
1. Третя хвиля COVID-19 принесла із собою нові виклики. Мутації вірусу прискорюють настання легеневої фази тобто основних синдромів коронавірусної хвороби, а саме:
• цитокіновий шторм
• ендотеліїт (ураження ендотелію вірусом SARS-CoV-2)
• синдром ендогенної інтоксикації.
Звертаємо Вашу увагу, якщо раніше симптоми цитокінового шторму наставали на 5-7 день, то зараз — цитокіновий шторм розвивається швидше, вже на 2-3 день. Тому при надходженні пацієнта до стаціонару потрібно одразу використовувати синдромно-патогенетичне лікування: долучення до базової терапії трійки лікарських засобів схеми «Волнорез» (едаравон, фіксована комбінація L-аргініну та L-карнітину, гіперосмолярного кристалоїдного розчину з дотриманням режиму малооб’ємної інфузійної терапії).

2. Порушення ритму при COVID-19 стали одним з викликів для спеціалістів усіх напрямків, етіологія таких порушень багатокомплексна та потребує індивідуального підходу до їх лікування. Європейська асоціація кардіологів ESC вказує, що не дивлячись на політологічне походження, першою лінією терапії є використання бета-блокаторів ультра короткої дії для стабілізації ритму. Серед бета-блокаторів перевагу слід надавати Есмололу, який володіє наступними властивостями: швидкий початок дії - 2 хвилини, швидкий період напіввиведення - зупинка дії препарату протягом 9 хвилин. Есмолол є першою лінією терапії у пацієнтів з надшлуночковими та шлуночковими порушеннями ритму.

3. Основною причиною поліорганного ушкодження та смерті пацієнтів при тяжкому перебігу COVID‑19 є надмірне та некероване вивільнення прозапальних цитокінів і хемокінів (цитокіновий шторм). Тому безпосередній вплив на агресивну запальну відповідь потенційно здатний знизити смертність, пошкодження органів і систем. Важливими лікарськими засобами у такому разі є антиоксиданти, адже активовані форми кисню відіграють вирішальну роль у запальній реакції та цитокіновому штормі. При гострих захворюваннях, що пов’язані з високим вмістом активованих форм кисню, мітохондріальні антиоксиданти слід застосовувати вже на ранній стадії захворювання. Едаравон- блокатор ішемічного каскаду, низькомолекулярний антиоксидант, який завдяки пасивній дифузії проникає через клітинні мембрани та активно видаляє пероксильні радикали за допомогою механізму донорства електронів. Він поглинає та зв’язує вільні радикали, чим пригнічує розвиток цитокінового шторму та розвиток ішемічних процесів цереброваскулярних розладів.

4. При COVID-19 спостерігається підвищення частоти виникнення інфаркту міокарда, ішемічного інсульту, тромбоемболії легеневої артерії та інших тромботичних ускладнень. Найбільш перспективними напрямками терапії гострого ішемічного інсульту є покращення перфузійного тиску в судинах мозку шляхом адекватної інфузійної терапії та вплив на етапи глутаматного каскаду, що досягається застосуванням цитопротекторних препаратів. З метою оптимізації лікування цереброваскулярних ускладнень у пацієнтів із супутнім COVID-19 застосовували препарати едаравону та цитиколіну й електролітів. У проведеному дослідженні проаналізовано клінічні та параклінічні дані 34 пацієнтів. Доведено, що зазначена комбінація лікарських засобів сприяє зменшенню неврологічного дефіциту, збільшенню частоти сприятливого функціонального відновлення за шкалою MRS та рекомендується для широкого застосування у медичній практиці.

5. Цитокіновий шторм не проходить без наслідків для органів-мішеней. SARS-CoV-2 зв’язується із рецепторами ангіотензинперетворювального ферменту 2-го типу (АПФ-2) який знаходиться в ендотелію судин та серці. Ураження зумовлені додатковою дисрегуляцією системи РААС/АПФ-2 унаслідок інфікування коронавірусом, розвиток ендотеліїту сприяє надмірному тромбоутворенню, що призводить до ураження серцево-судинної системи.

6. Неврологічні прояви є типовими для нової коронавірусної хвороби. Частота виникнення певних неврологічних ознак (порушення свідомості, головний біль, тривожність, занепокоєння, депресія) залежала від ступеня тяжкості COVID-19 та частіше траплялися у пацієнтів із тяжким перебігом хвороби. Застосування в комплексній терапії пацієнтів із COVID-19 препаратів едаравон, комбінація L-аргініну та L-карнітину і гіперосмолярний збалансований розчин сприяє регресії клінічних проявів і нормалізації лабораторних показників у порівнянні з стандартною патогенетичною терапією.

7. За даними міжнародних досліджень, кожен третій носій вірусу потерпає від впливу ковіду на стан нервової системи. Тому не рідко трапляються випадки інсультів. Такі пацієнти потребують додаткової терапії. Результати поєднаного застосування препаратів потужного антиоксидантного та цитопротекторного спрямування: едаравон та збалансований розчин рінгера лактату з цитиколіном. Показали достатньо високу ефективність у схемах лікування ішемічного інсульту у пацієнтів з коронавірусною інфекцією COVID-19, у порівнянні зі стандартною схемою, що сприяє зменшенню неврологічного дефіциту, збільшенню частоти сприятливого функціонального відновлення.

8. Розвиток дихальної недостатності, змінами реологічних і фібринолітичних властивостей крові, надлишкове тромбоутворення, ураження серцево-судинної та нервової систем, підвищення фіброзоутворення у легенях саме такі процеси відбуваються в організмі пацієнтів з коронавірусною хворобою. Додаткове патогенетичне лікування едаравоном L-аргінін з L-карнітином і Реосорбілакт сприяло також поліпшенню насиченості крові киснем зниженню температури тіла, а також скороченню перебування пацієнтів у стаціонарі.

9. В умовах, коли етіотропні препарати, які діють безпосередньо на вірус SARS-CoV-2, ще не розроблені, а синдроми прояву - залишаються не змінні, тому надзвичайно важливим є комплексний підхід до лікування пацієнтів з тяжкими формами COVID-19, при якому будуть враховані індивідуальні особливості й забезпечена максимально ефективна підтримка організму. У протидію цитокіновому шторму - застосування комбінованої терапії едаравоном, лікування ендотеліїту - комбінацією аргініну та карнітину, ендогенну детоксикацію - реосорбілактом. Ця методика є надзвичайно перспективною, оскільки дозволяє покращити стан пацієнтів з COVID-19-асоційованими пневмоніями, запобігти інвалідизації і зниженню якості життя пацієнтів після перенесеної хвороби.

10. Пошкодження клітин підшлункової залози коронавірусом, зумовлює розвиток цукрового діабету у пацієнтів, що ним не хворіли раніше і приводить до інвалідизації таких пацієнтів надалі. Спочатку вірус проникає в ендотелій судин підшлункової залози, а потім — безпосередньо до клітин pancreas. Для захисту ендотелію, першого бар’єру для вірусу, використовується L-аргінін, що забезпечує захисну та відновлювальну дію на ендотелій. Відновлення ендотелію — прямий шлях до захисту підшлункової.

11. У лікуванні пацієнтів з COVID-19 перспективним напрямком посилення терапії є застосування розчину пентоксифіліну оскільки:
- пригнічує синтез прозапальних цитокінів (фактор некрозу пухлини-α, IL-1, IL-6)
- запобігає активації, проліферацію, адгезію, поляризацію і хемотаксис Т-клітин і нейтрофілів
- протидіє інгібувальному ефекту TNF-α, який пригнічує синтез сурфактанту пневмоцитами людини II типу, що є ключовим механізмом патогенезу ГРДС;
- пригнічує агрегацію тромбоцитів і сприяє фібринолітичній активності, що може знизити ризик тромбозів;
- володіє гемо- реологичними, антитромбоцитарними і протизапальними властивостями.

12. Однією з основних причин ускладненого перебігу та смертності внаслідок COVID-19 є ураження легень із подальшим розвитком дихальної недостатності та поширення патологічних процесів на інші системи організму. Ацетилцистеїн використовують у лікуванні пацієнтів із респіраторним дистрес-синдромом, з метою зменшення або запобігання ураженню легень. Ацетилцистеїн протистоїть оксидативному стресу та сприяє зменшенню запальної реакції в респіраторному епітелії, що формує пневмопротекторний ефект. Здатність запобігати загибелі епітелію дихальної системи покладена в основу пневмопротекторних властивостей ацетилцистеїну. Парантеральне введення ацетилцистеїну забезпечує максимальну біодоступність препарату та проявлення пневмопротекторного ефекту.

13. Відсутність підвищеного рівня захворюваності на СOVID-19 пацієнтів з астмою було відзначено в багатьох країнах світу. Одна з причин такого феномону є постійний прийом пацієнтами інгаляційних кортикостероїдів. Було доведено, що інгаляційнs стероїди мають 3 ефекти:
• Зменшення представленості мембранних білків АПФ-2 рецепторів ACE2 і ТMPPSS2, які беруть безпосередню участь у проникненні вірусу SARS-CoV-2 до клітини.
• Інгібування реплікації SARSCoV‑2 в інфікованих епітеліальних клітинах.
• Зниження продукцію цитокінів, включаючи IL-6 і IL-8.
• Розглядається захисний ефект ІГКС при COVID-19, який проявляється у зменшенні вірусного навантаження на пацієнта та знижені гіперзапальної імунної реакції.
• Дослідження проведене у Великобританії на 146 пацієнтах продемонструвало високу ефективність використання сухопорошкового будесоніду у дозі 1600 мкг при легкому COVID-19. Було доведено зниження госпіталізації на 90%, вищий рівень сатурації у пацієнтів які використовували будесонід, зменшення симптомів та лихоманки і швидше на 3 дні відновлення пацієнта і зниження залишкових явищ СOVID-19 на 14 і 28 день.
• Використання сухопорошкового будесоніду при COVID-19 показало позитивні результати та є перспективним методом зменшення госпіталізації і важкості протікання COVID-19. Сухопорошковий будесонід в Україні представлений в інгаляторі Ізіхейлер.

14. Інсулінорезистентність призводить до гіперглікемії, знижується рівень засвоєння глюкози, клітини страждають від енергодефіциту. Це патогенетична причина астенічного синдрому. Патогенетичний підхід у терапії хворих з гіперглікемією та астенічним синдромом полягає в енергетичній підтримці клітин. В умовах інсулінорезистентності може працювати речовина з інсулінонезалежним механізмом дії, а саме — ксилітол. Тому для патогенетичного лікування астенічного синдрому потрібно використовувати ксилітол-вмісні розчини.

15. Гіперкоагуляція, тромбоз та порушення мікроциркуляції - одні з найнебезпечніших станів у пацієнтів з COVID-19. Вони є прямими наслідками проявів синдрому ендотеліїту (пошкодження ендотелію вірусом SARS-CoV-2) та ведуть до ураження органів мішеней. Разом із препаратами, що перешкоджають тромбоутворенню (гепарини) потрібно забезпечити ендотеліопротекцію та органопротекцію за допомогою L-аргініну та L-карнітину.


Інформацію опублікував Володимир ПЕТРИНИЧ

COVID-19 сьогоднi:варіанти, перебіг, помилки і ускладнення, особливості терапії

опубліковано 21 квіт. 2021 р., 03:52 Петринич Володимир Володимирович ‎(БДМУ, Чернівці)‎

20 квітня співробітники кафедри анестезіології та реаніматології доцент Володимир Петринич та асистент, експерт Департамента охорони здоров‘я Чернівецької ОДА з фаху «Анестезіологія» Сергій Кушнір прийняли участь у вебінарі «COVID-19 сьогоднi:варіанти, перебіг, помилки і ускладнення, особливості терапії».

Провідні фахівці у своїх галузях, члени робочої групи з розробки рекомендацій щодо профілактики та терапії коронавірусної інфекції, а також її ускладнень - професор Ольга Голубовська та Олег Тарабрін - провели курс з однією єдиною метою: забезпечити слухачів доказові відповіді на питання про циркуляційні штами COVID-19, особливості їх клінічних течій та профілактику та лікування гемостатичних потенційних порушень у пацієнтів з цією інфекцією.

Теми вебінару:
1. Варіанти SARS-CoV-2 та клінічні поточні особливості COVID-19.
2. Патофізіологічні маркери порушень системи гемостазу та ендотеліальної дисфункції під час COVID-19. НКІ. Помилки та ускладнення. Наш особистий досвід.

Інформацію опублікував Володимир ПЕТРИНИЧ

Перший тренінг з підготовки інструкторів симуляційних центрів

опубліковано 17 квіт. 2021 р., 00:39 Петринич Володимир Володимирович ‎(БДМУ, Чернівці)‎   [ оновлено 17 квіт. 2021 р., 00:41 ]

16.04.2021 року доцент кафедри Олена Нечитайло пройшла перший тренінг з підготовки інструкторів симуляційних центрів, який організований Україно-швейцарським проєктом «Розвиток медичної освіти»
Було класно працювати разом із представниками та представницями 7-ох закладів медичної освіти, які розвивають свої симуляційні центри.
За шість годин насиченого спілкування встигли поговорити про:
  • професіоналізм у медичній практиці та про важливість soft skills в роботі лікаря;
  • особливості навчання дорослих та мотивацію до навчання;
  • важливість впровадження змішаного навчання та роль викладача в цьому процесі;
  • різні моделі змішаного навчання (ротаційна, flex-модель, self-blend та модель збагаченого віртуального навчання).
Попрацювали у форматі ротаційної моделі - відчули себе в ролі студентів і побачити, які інструменти можна використовувати у власній викладацькій роботі. Дякуємо колегам з Литовського університету медичних наук професору Руті Надішаускієне, Аушреле Кудревічене, Лаурі Малакаускієне та Гінтаре Ноцюнськене за насичений тренінг. Ваші методи викладання, підходи й моделі роботи вражають.

Інформацію опублікував Володимир ПЕТРИНИЧ

Серцево-легенева реанімація: нові рекомендації Європейської ради з реанімації 2021

опубліковано 10 квіт. 2021 р., 05:10 Петринич Володимир Володимирович ‎(БДМУ, Чернівці)‎   [ оновлено 10 квіт. 2021 р., 05:11 ]

8 квітня співробітники кафедри анестезіології та реаніматології прийняли участь у вебінарі "Серцево-легенева реанімація: нові рекомендації Європейської ради з реанімації 2021".
На вебінарі були представлені новітні рекомендації Європейської ради з реанімації (ERC), докладно викладені у ряді доповідей на минулому з'їзді ЕRC в Антверпенi 25-26 березня 2021 р., а також дізнались про Національну раду ERC в Українi, її цілі та задачі .
Спікерами вебінару виступили Андрій Варвинський (Лондон, Великобританія), MD, DA, DESA, FRCA; голова Екзаменаційного комітету Європейського товариства анестезіологів (ЕSA) та Віталій Крилюк (Київ, Україна) д.м.н., завідувач відділом підготовки інструкторів ДЗ "Український науково-практичний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф МОЗ України"; медичний директор та голова координаційної ради ВГО "Всеукраїнська рада реанімації та екстреної медичної допомоги".

Відео YouTube





Інформацію опублікував Володимир Петринич

Ведення дихальної недостатності у неінтубованих пацієнтів. Прон-позиція у пацієнтів, що знаходяться в свідомості.

опубліковано 10 квіт. 2021 р., 03:52 Петринич Володимир Володимирович ‎(БДМУ, Чернівці)‎   [ оновлено 10 квіт. 2021 р., 04:01 ]

У значної частини пацієнтів з коронавирусною інфекцією (COVID-19) розвивається важка дихальна недостатність, їм потрібна штучна вентиляція легень, що найчастіше відповідає критеріям гострого респіраторного дистрес-синдрому (ГРДС). Характеристики цих пацієнтів неоднорідні, і це узгоджується з тим, що відомо про ГРДС. Запальний набряк призводить до різного ступеня колапсу легень, в результаті чого розвивається невідповідність вентиляційно-перфузійних відношень (V / Q), включаючи формування внутрішньолегеневого шунта. Крім того, можливий розвиток мікротромбів легень, що призводить до різних рівнів інфаркту та неефективної вентиляції легень. У пацієнтів в седатованому стані виникають ділянки ателектазу легень, за рахунок чого обсяг доступного для газообміну легень зменшується. Недостатня гіпоксична вазоконстрикція - ще одна особливість ГРДС, що сприяє порушенню вентиляційно-перфузійних відношень, - наводить на думку про наявність у деяких пацієнтів гіпоксемії з відносно збереженою комплаентністю.

Недостатньо доказів для того, щоб рекомендувати положення лежачи на животі у неінтубованих дорослих з тяжкою формою COVID-19. 

Обгрунтування: концепція положення лежачи на животі, запозичена з даних про пацієнтів, які перебувають на ШВЛ, де вентиляція на животі покращує дренаж бронхів, збільшує аерацію базальних відділів легень, зменшуючи ступінь ателектазування, знижує вагу серця та знижує тиск на ліву і праву нижні частки легень. Крім того, прон-позиція гомогенізує транспульмональний тиск, знижує напругу альвеол і зменшує невідповідність вентиляції та перфузії. Неясно, чи спостерігаються аналогічні ефекти у решти, які не перебувають в стані седації, не вентильованих пацієнтів, і чи впливають ці ефекти на важливі для пацієнта результати.

Коментарі: вентиляція легенів і вентиляційно-перфузійні співвідношення у решти, активно самостійно дихаючих пацієнтів і пацієнтів, які перебувають на ШВЛ, не тільки відрізняються, але і є по суті прямо протилежними. При самостійному диханні розвивається субатмосферний тиск у фазі вдиху і повернення до атмосферного в фазі видиху. При ШВЛ, дихальний обсяг забезпечується створенням в дихальних шляхах тиску вище атмосферного, і повернення до атмосферного під час видиху.

Таким чином, при самостійному диханні, в грудній порожнині тиск завжди або нижче, або дорівнює атмосферному. Виняток - форсований видих, кашель і чхання. А при ШВЛ - тиск в дихальних шляхах вище або дорівнює атмосферному. А при використанні РЕЕР - не повертається до атмосферного ніколи.

 

Джерело: Surviving Sepsis Campaign Guidelines on the Management of Adults With Coronavirus Disease 2019 (COVID-19) in the ICU

Crit Care Med. 2021;49(3):e219-e234


Інформацію опублікував Володимир ПЕТРИНИЧ

Викладацька майстерність в медичному ЗВО. Випуск другий. Зворотний зв’язок

опубліковано 9 квіт. 2021 р., 02:27 Петринич Володимир Володимирович ‎(БДМУ, Чернівці)‎

    
    У рамках Україно-Швейцарського проєкту доцент кафедри анестезіології та реаніматології Володимир Петринич прийняв участь в 30-годинному онлайн-курсі «Викладацька майстерність в медичному ЗВО. Випуск другий: Зворотний зв’язок», який допоможе створювати ефективний навчальний простір за допомогою якісного зворотного зв’язку. Тренінг складався з двох онлайн лекцій й п’ятьох практичних занять, підготовлених тренерською групою «Інша Освіта». Тренерська група «Інша Освіта» - це фахова спільнота професіоналів і професіоналок у сфері неформальної освіти дорослих, основною спеціалізацією якої є організація й супровід індивідуального та групового навчальних процесів.
        Курс включав оновлені практичні заняття, більше теорії та практики стосовно надання та отримання зворотного зв’язку, багато творчих завдань. Лекції проходили двічі на тиждень у Zoom.
        На курс було відібрано 134 учасники й учасниці, з яких 103 переглянули всі лекції, пройшли опитування, брали участь в онлайн-заняттях і виконали всі домашні завдання.
        Практичні заняття проводились з 17 березня по 2 квітня.
Заняття 1. Контекст зворотного зв’язку (33) у навчальному процесі. Принципи ЗЗ.
Заняття 2. Практика техніки ЗЗ. Активне слухання. Робота із ситуаціями.
Заняття 3. Продовження практики техніки ЗЗ. Робота із ставленням та “підводними каменями” під час надання ЗЗ.
Заняття 4. Як і навіщо збираємо ЗЗ від студентів та колег. Ознайомлення із інструментами, практика.
Заняття 5. Практика постановки запитань у процесі ЗЗ. Впровадження культури ЗЗ у роботі із студентами та колегами. 
           Застосування нових комунікативних навичок у своїй щоденній практиці сформує у професійному оточенні нову культуру спілкування. Культура зворотного зв’язку створює безпечний й приємний простір для навчання, формує паритетні стосунки у навчальному процесі на основі взаємоповаги та довіри. Такий формат взаємодії безумовно мотивуватиме студентів і студенток до навчання та розвитку, а викладачів до якісної та плідної роботи. Культура зворотного зв’язку допомагає отримувати релевантний й актуальний фідбек.














Інформацію підготував Володимир ПЕТРИНИЧ

Особливості інфузійної терапії в практиці лікаря-інтерніста

опубліковано 9 квіт. 2021 р., 00:33 Петринич Володимир Володимирович ‎(БДМУ, Чернівці)‎

6 квітня співробітники кафедри анестезіології та реаніматології БДМУ прийняли участь у вебінарі "Особливості інфузійної терапії в практиці лікаря-інтерніста". Спікером вебінару виступив Володимир Черній, доктор медичних наук, професор, головний науковий співробітник ДНУ "НПЦ ПКМ" ДУС; член-кореспондент НАМН України.
Темою обговорення були:
  • Історія інфузійних розчинів.
  • Фізіологія водного обміну. 
  • Осмолярность, колоїдно-осмотичний тиск, номограмма Гембл.
  • Сучасна інфузійна терапія, класифікація сучасних плазмозамінників.
  • Завдання інфузійної терапії.
  • Вимоги до сучасних плазмозамінників.
  • Показання до призначення кристалоїдів і колоїдів.
  • Розчини кристаллодів, багатоатомних спиртів, розчини ГЕК, модифікованого желатину, декстрану.
  • Потреба організму у воді. Патологічні втрати рідини.
  • Принципи інфузійної терапії при дегідратації і гіповолемії.
  • Ендогенна інтоксикація. Завдання інфузійної детоксикації.
  • Метаболічний ацидоз. Інтенсивна терапія діабетичного кетоацидозу.
  • Інтенсивна терапія для поліпшення мікроциркуляції і перфузії тканин.
  • Усунення порушень реологічних і коагуляційних властивостей крові.
  • Заповнення обсягу циркулюючої крові і ліквідації гіповолемії.
  • Відновлення водно-електролітного балансу і кислотно-лужного стану. Інфузійна терапія. Моніторинг.
Інформацію опублікував Володимир Петринич

Актуальні питання анестезіології та інтенсивної терапії

опубліковано 18 лют. 2021 р., 06:01 Петринич Володимир Володимирович ‎(БДМУ, Чернівці)‎



10 лютого відбулось секційне засідання підсумкової 102-ї науково-практична конференції з міжнародною участю професорсько-викладацького персоналу Буковинського державного медичного університету «Актуальні питання анестезіології та інтенсивної терапії».

 

Головуючий: професор Коновчук В.М. 

Секретар: доцент Акентьєв С.О.

 




Заслухали доповіді:

1.    Akentiev S.О. Plasma sorption in hepatonephric failure.

2.    Andrushchak A.V. State of volume-and osmoregulatory function of kidneys in patients with sepsis and diabetesmellitus.

3.    Konovchuk V.M. Features of sorbilact-l-arginine-cоmbined action on the kidneys'volumoregulatory function of patients with purulent-septic complications.

4.    Nechytailo O.Y. Pathophysiology of the lower limbs critical ischemia in patints with type 2 diabetes mellitus.

5.    Petrynych V.V. Dynamics of behavioural reactions in sexually mature rats in case of manganese intoxication, depending on the speed of acttylation type.

6.    Кифяк П.В. Системний та міокардіальний фібриноліз за абдомінального сепсису.

7.    Ковтун А.І. Роль еферентних методів лікування в інтенсивній терапії.

8.    Ротар В.І. Антиоксидантний захист тонкої кишки при гострому експериментальному панкреатиті.

9.    Ткачук О.В. Епігенетичні порушення нейроімунних взаємовідносин пренатальними стресорними впливамим.

Виступили: професор Коновчук В.М., доцент Акентьєв С.О., д.мед.н. Ткачук О.В. Зазначено, що доповіді є фрагментами комплексної НДР кафедри і присвячені актуальним питанням інтенсивної терапії, представляють собою теоретичний та практичний інтерес. 



Інформацію підготував доцент Володимир Петринич

Менеджмент інсульту: що нового?

опубліковано 2 лют. 2021 р., 07:16 Петринич Володимир Володимирович ‎(БДМУ, Чернівці)‎

27 січня 2021 р. відбувся телеміст «Менеджмент інсульту: що нового? Консультація юристів у прямому етері», участь в якому прийняли співробітники кафедри анестезіології та реаніматології.
Для участі у телемості «Менеджмент інсульту: що нового? Консультація юристів у прямому етері», який відбувся 27 січня 2021 року, зареєструвалось близько 7 000 фахівців системи охорони здоров’я.
Програма телеконференції включала роботу кількох тематичних блоків доповідей:
  • менеджмент гострих порушень мозкового кровообігу
  • неврологічні ускладнення при COVID-19 та у постковідному періоді
  • юридичні аспекти лікарської діяльності
В рамках заходу практичним досвідом поділилися провідні спеціалісти країни. Міждисциплінарний формат телемосту забезпечили спікери різних спеціальностей: неврологи, анестезіологи, юристи.

До уваги та обговорення учасникам було запропоновано трансляцію 6-ти доповідей, у яких було висвітлено наступні питання:
  • Менеджмент інсульту: що нового?
  • Феномен погіршення стану на 2-5 добу гострого мозкового інсульту: як вплинути?
  • Питання використання інсультних шкал для оцінки стану пацієнтів. з гострим мозковим інсультом.
  • Можливі наслідки нейроінвазії коронавірусної інфекції.
  • Неврологічні ускладнення при COVID-19: тактика ведення пацієнта.
  • Довгострокові нервово-психологічні наслідки після перенесеного COVID-19 – можливості фармакологічної корекції.
  • Юридичні аспекти в практиці лікаря-невролога.
Висновки та рішення за результатами обговорення доповідей:
  1. Концепція «час = мозок» означає, що допомога при інсульті повинна бути екстреною. Від якості та своєчасного надання цієї допомоги залежить здоров’я, а в багатьох випадках – і життя людини.
  2. Проведений аналіз фіналізованого першого етапу, перебування пацієнта у стаціонарі, в дослідженні за протоколом СТІКс (Супутня Терапія Інсульту Ксавроном) дають підстави говорити про доцільність застосування Ксаврону у якості додаткової терапії гострого періоду ішемічного інсульту. Його ефективність підтверджують показники перебігу захворювання – швидша клінічна стабілізація пацієнтів, більш швидке відновлення порушень свідомості, що веде до більш ранньої активізації та початку реабілітації.
  3. Аналіз за протоколом СТІКс тривалості та глибини погіршення свідомості на 2-5 добу підтверджує захисний потенціал Ксаврону щодо ризиків розвитку набряку мозку при гострому мозковому інсульті.
  4. Необхідно, щоб всі лікарі, які беруть участь у менеджменті пацієнтів з інсультом (неврологи, терапевти, нейрохірурги) володіли необхідними практичними навичками оцінювання пацієнтів за стандартними шкалами оцінки стану інсультного хворого та шкалами оцінки наслідків, функціонального стану пацієнта (на момент виписки зі стаціонару та на 90-й день від початку захворювання).
  5. Вірус SARS-CoV 2 проникає у центральну нервову систему трансневральним і гематогенним шляхами інвазії. Коронавірус досягає центральних мозкових структур через нюхову цибулину та поширюється з цієї точки у ЦНС з подальшим розвитком неврологічних ускладнень. Респіраторні патогени можуть зберігатися в ЦНС і, можливо, така персистуюча інфекція може стати фактором або кофактором патогенезу тривалих неврологічних наслідків. Це доводить важливість своєчасного багатокомпонентного лікування.
  6. Введення до схеми інтенсивної терапії COVID-19 едаравону (препарату Ксаврон) може бути доцільним з огляду на його здатність зменшувати прояви не тільки оксидативного стресу, але й явищ «цитокінового шторму», а саме значущого зменшення вмісту IL-6. Таким чином, у цих хворих вдається купірувати як неврологічні симптоми, так і рівень системно-запальної відповіді.
  7. Після перенесеного COVID-19 розвивається міалгічний енцефаломієліт або синдром хронічної втоми (ME/CFS). Стан, при якому може спостерігатися низький рівень запалення в головному мозку, зниження припливу крові до мозку або аутоімунний стан, при якому організм виробляє антитіла, атакуючі мозок, або поєднання цих аномалій. Накопичення прозапальних цитокінів в центральній нервовій системі, що перетинають гематоенцефалічний бар'єр, може привести до дисрегуляції центральних структур, що викликає підвищену температуру, порушення циклу сну / неспання, когнітивні порушення і швидку стомлюваність.
  8. Найбільш важливими лікарськими засобами в цьому відношенні є мітохондріальні антиоксиданти, тому що активні форми кисню (АФК) відіграють вирішальну роль в запальній реакції і системному фоновому запаленні та «спалаху» цитокінів.
  9. У комплексі адекватної, патогенетично обґрунтованої інфузійної терапії астенічного синдрому важливе місце посідає застосування розчинів з вираженою енергетичною дією, створених на основі ксилітолу.
  10. Законодавство України дозволяє лікарю при здійсненні професійної діяльності керуватися стандартами медичної допомоги (медичних стандартів) та клінічними протоколами, а також застосовувати методи доказової медицини та зареєстровані лікарські засоби.
  11. Відповідно до ст. 12 Європейської хартії прав пацієнтів кожен має право на діагностичні чи лікувальні процедури, за можливості адаптовані до його/її особистих потреб, тобто, кожен пацієнт має право на індивідуальний підхід до лікування.
  12. НСЗУ як орган виконавчої влади зобов’язана діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. До завдань НСЗУ не належить нагляд та контроль за призначенням лікарських засобів, які не передбачені програмою медичних гарантій, тому метою моніторингу, який проводить у відповідних випадках НСЗУ, є лише контроль використання бюджетних коштів та якість надання медичних послуг в межах програми медичних гарантій.
Інформацію опублікував доцент Петринич Володимир.

COVID-19 - про важливе

опубліковано 28 січ. 2021 р., 08:56 Петринич Володимир Володимирович ‎(БДМУ, Чернівці)‎   [ оновлено 28 січ. 2021 р., 08:59 ]

21 січня 2021 р. відбувся Євразійський телеміст "COVID-19 - про важливе", участь в якому прийняли співробітники кафедри анестезіології та реаніматології.

Для участі у Євразійському телемості "COVID-19 - про важливе" зареєструвалось близько 16 000 фахівців системи охорони здоров’я.

Міжнародний формат Телемосту було забезпечено залученням іноземних доповідачів, організаторів та учасників. Серед зареєстрованих слухачів були лікарі із України, Узбекистану, Таджикистану, Киргизстану, Казахстану, Молдови, Грузії, Азербайджану.

В рамках заходу власним досвідом поділилися провідні вчені та лікарі, які з перших днів пандемії надають допомогу пацієнтам з COVID-19. Міждисциплінарний формат телемосту забезпечили спікери різних спеціальностей: інфекціоністи, пульмонологи, анестезіологи, реаніматологи, кардіологи та неврологи.

Висновки та рішення за результатами обговорення доповідей:

  • У лікуванні пацієнтів із COVID-19 слід керуватися актуальними затвердженими протоколами Міністерства охорони здоров’я. З огляду на те, що нозологія є новою та недостатньо вивченою, доцільним може бути включення до схем лікування перспективних лікарських засобів та методик з доведеною клінічною ефективністю. Зокрема, перспективним може бути застосування едаравону у комплексній схемі лікування.
  • Розуміння хвилеподібного перебігу COVID-19 демонструє доцільність застосування синдромно-патогенетичного підходу у лікуванні COVID-19 на кожному із етапів перебігу захворювання. На етапі легкого перебігу слід розглянути застосування інгаляційного антисептика (декаметоксину), місцевого противірусного засобу (амінокапронової кислоти),системних противірусних препаратів. У випадку середньо важкого перебігу може бути доцільним долучення до базової терапії трійки лікарських засобів схеми «Волнорез» (едаравон, фіксована комбінація L-аргініну та L-карнітину, гіперосмолярного кристалоїдного розчину з дотриманням режиму малооб’ємної інфузійної терпапії)
  • У хворих з критичним перебігом коронавірусної хвороби відзначають поєднані розлади гемодинаміки, мікроциркуляції, гемостазу, як наслідок розповсюдженого мікротромбоваскуліту. Важливою причиною прогресування хвороби може бути гіповолемія, наявність якої збільшує інцидентність ТЕЛА, ГНД та збільшує смертність. Індивідуалізований підхід до рідинної терапії, використання вазоактивних засобів може бути шляхом для покращення результатів інфузійної терапії.
  • При масовому надходженні хворих необхідно мати чіткі протоколи лікування для важких і вкрай важких хворих. Для цього необхідно провести ретельний аналіз демографічних, клінічних характеристик, стратифікувати прогнози виживання, вивчити причини летальних випадків. Важливим є розробка алгоритмів антикоагулянтної терапії, антибіотикотерапії, респіраторної підтримки та інфузійної терапії. Рестриктивний режим інфузійної терапії не означає її повної відсутності. Необхідно орієнтуватися на динаміку процесу, рідинний баланс, функцію нирок і правильно вибирати об’єм і склад інфузії.
  • Важливою причиною прогресування хвороби може бути гіповолемія, тому для уникнення ускладнень слід застосовувати стратегію нормоволемічної інфузійної терапії, яка забезпечить нормалізацію роботи мукоциліарного кліренсу, дезінтоксикацію і дасть змогу запобігти гемоконцентрації.
  • Вірус SARS-CoV-2 має тропність до клітин центральної нервової системи і може викликати розвиток неврологічної симптоматики у інфікованих пацієнтів. 
  • Введення в схему інтенсивної терапії препарату едаравону може бути доцільним, виходячи з його здатності зменшувати прояв не тільки окислювального стресу, а й явищ «цитокінового шторму» у вигляді значного зменшення інтерлейкіну-6, тим самим знімаючи не тільки прояви неврологічних симптомів, а й рівень системно-запальної відповіді. 
  • Ураження легень є діагностичним критерієм та причиною ускладненого перебігу COVID-19. Патогенетичні процеси грунтуються на пошкоджені репіраторного ендотелію, надмірному виділенні прозапальних медіаторів, синтезу вільних радикалів. Використання парентерального ацетилцистеїну у пацієнтів із негоспітальною пневмонією асоціювалося із зниженням прозапальних медіаторів, у пацієнтів з ГРДС – зниження періоду перебування в стаціонарі та на ШВЛ. Результати клінічних досліджень щодо пневмопротекторної, муколітичної та антиоксидантної дії парентерального ацетилцистеїну дають підстави стверджувати про потенційну ефективність застосування препарату у лікуванні пацієнтів із COVID-19.
  • Коронавірусна інфекція здатна спровокувати синдром поствірусної втоми та подальший міалгічний енцефаломієліт – патологічний стан, який проявляється у вигляді хронічної втоми, яка триває не менше ніж 6 місяців та призводить до когнітивних труднощів. У комплексі адекватної, патогенетично обґрунтованої інфузійної терапії астенічного сидрому важливе місце посідає застосування розчинів з вираженою енерегетичною дією, створених на основі ксилітолу.
  • Важливою патологічною ланкою розвитку постковідних ускладнень є високі концентрації циркулюючих цитокінів у сироватці крові після перенесеного COVID-19, які формують системне фонове запалення та призводять до маніфестації постінфекційної патології. Найбільш важливими лікарськими засобами в цьому відношенні є антиоксиданти, тому що активні форми кисню (АФК) відіграють вирішальну роль в запальній реакції і системному фоновому запаленні.
  • Цитокіновий шторм не проходить без наслідків для органів-мішеней. SARS-CoV2 зв’язується із рецепторами ангіотензинперетворювального ферменту 2-го типу (АПФ-2) який знаходиться в судинах та серці. Ураження зумовлені додатковою дисрегуляцією системи РААС/АПФ-2 унаслідок інфікування коронавірусом, що призводить до ураження серцево-судинної системи.
  • В лікуванні пацієнтів з постковідними ускладненнями слід надавати перевагу саме комбінованим препаратам L-карнітину та L-аргініну. L-аргінін чинить антигіпоксичну, мембраностабілізуючу, цитопротекторну, антиоксидантну, антирадикальну, дезінтоксикаційну дії, поліпшує мікроциркуляцію, сприяє вазодилатації, запобігає активації й адгезії лімфоцитів і тромбоцитів. L-карнітин бере участь в енергетичному метаболізмі, а також метаболізмі кетонових тіл, є джерелом енергії, чинить кардіопротекторну дію.
Матеріал опублікував доцент Петринич Володимир

1-10 of 64