Новини


Слово про вчителя

опубліковано 11 черв. 2019 р., 08:38 Петринич Володимир Володимирович ‎(БДМУ, Чернівці)‎

До 80-ліття з дня народження професора Стащука Володимира Федоровича.

 7 червня 2019 року виповнюється 80 років з дня народження Володимира Федоровича Стащука, доктора медичних наук, професора. Сьогодні я пишу це повідомлення як учень Володимира Федоровича. Необхідно зауважити, що мені в житті повезло на вчителів і добрих людей, як в шкільні роки, так і по життю.

Так доля склалася, що починаючи з 1983 року був зарахований в ОКЛ м.Чернівці на посаду хірурга «штучної нирки». Необхідно зауважити, що вже з 1962 року в лікарні вже існував Центр екстракорпорального гемодіаліза («штучної нирки»). На базі відділення анестезіології та реанімації ще з 1967 року існував курс анестезіології та реаніматології на чолі з доцентом В.Ф. Старуком. Курс проводив наукове керівництво відділенням, вирішуючи актуальні проблеми анестезіології та інтенсивної терапії.

Під керівництвом В.Ф.Стащука в практику реанімації та інтенсивної терапії вперше були впроваджені нові перспективні методи детоксикації організму – гемосорбція і лімфосорбція, удосконалювався метод екстракорпорального гемодіалізу, зокрема поєднання його з гемосорбцією під час детоксикації. В цей час і я включився в роботу відділення реанімації, чому сприяв Володимир Федорович. Мене зразу вразили його наполегливість, природна інтуїція і цілеспрямованість. Він міг зразу всіх впевнити щодо ведення критичних пацієнтів з метою усунення інтоксикації, або в об'ємі анестезіологічного забезпечення тяжких хворих.

Особисто Володимиром Федоровичем  були проведені морфофізіологічні та експериментально-клінічні дослідження по застосуванню сорбційних методів детоксикації. Перша лімфосорбція в Україні була проведена в Чернівцях у грудні 1979 року, а перша гемосорбція – у вересні 1981 року. Результатом наполегливої праці над розробкою нових методів лікування в 1985 році був захист В.Ф.Стащуком докторської дисертації на тему «Перфузія лімфатичної системи в реаніматології та інтенсивній терапії».

Висновки дисертаційної роботи лягли в основу методичних рекомендацій «Лімфогенні методи в реаніматології та інтенсивній терапії», затверджені МОЗ СРСР в 1985 році. В цей час в обласній клінічній лікарні м.Чернівці було відкрито центр гемосорбції та лімфогенних методів. Керівником центру став В.Ф.Стащук, він брав безпосередню участь у проведенні перших операцій з еферентної терапії в Чернівцях, Київі, Хмельницькому, Івано-Франківську, Тернополі, а також у впровадженні наукових розробок під час закордонного відрядження в Об'єднаній республіці Танзанія (1988-1992 рр.). В.Ф.Стащук був багатий на ідеї, особливо в царині еферентної терапії. Тому і я був захоплений цими методами. Спочатку займався активно налагодженням хворим ендолімфатичної та лімфотропної антибіотикотерапії. Працював хірургом «штучної нирки» при гострих випадках ниркової недостатності у хворих реанімаційного профілю, брав участь в налагодженні і проведенні гемосорбції, лімфосорбції, пункцією крупних вен у відділенні реанімації та інтенсивної терапії. Володимир Федорович постійно працював над удосконаленням методів детоксикації в плані зменшення впливу детоксикуючих систем на організм хворого. Тому він так впевнено рекомендував впровадити в практику лікаря метод плазмосорбції, при якому очищена плазма пацієнта повертається в організм без ушкодження формених елементів. З легкої руки Володимира Федоровича напрацювання щодо плазмосорбції лягли в основу моєї кандидатської дисертації на тему «Застосування плазмосорбції в порівняльному аспекті з гемосорбцією і плазмаферезом в клініці інтенсивної терапії», яка була захищена в 1996 році. В.Ф.Стащук завжди був для мене вчителем не тільки в навчальній і науковій діяльності, але в житейських питаннях, хоча не завжди поділяли одну і ту ж думку. Він є прикладом відданості і любові до медицини і вибраного фаху «анестезіологія». Генеруючи нові ідеї, як зараз ми говоримо «нові технології», «інновації», він заряджав молодь, спонукаючи до освоєння нових висот обраної професії і до залучення лікарів до наукової діяльності. В цьому і залишається основний зміст роботи вчителя в будь-якій царині.


Матеріал підготував: Сергій Акентьєв, доцент кафедри анестезіології та реаніматології

Інформація на сайті БДМУ

Перша допомога при утопленні

опубліковано 10 квіт. 2019 р., 10:40 Петринич Володимир Володимирович ‎(БДМУ, Чернівці)‎

Утоплення – одна з форм механічної асфіксії, що наступає найчастіше від попадання води в верхні дихальні шляхи та бронхоальвеолярний простір.

 

Механізм та наслідки

Основне значення у патомеханізмі утоплення має гіпоксія. Завдяки рефлексогенному спазму гортані до легень зазвичай потрапляє невелика кількість води, що не має значного впливу на вентиляцію легень потерпілого, натомість розпад та вимивання сурфактанту зменшують податливість легень. Заковтування води створює ризик аспірації. Не знаючи обставин утоплення, враховуйте можливість травми хребта (напр., внаслідок стрибка у води). Травма хребта з пошкодженням спинного мозку на рівні C5-C7 може спричинити тетраплегію та нейрогенний (спінальний) шок.

Перша допомога

При утопленні необхідно якнайшвидше витягти постраждалого з води. Перш ніж кинутися у воду, потрібно швидко оцінити становище і вибрати спосіб надання допомоги. Подбайте про власну безпеку та безпеку інших свідків випадку (потенційних рятувальників без підготовки порятунку на воді). Викличте допомогу та повідомте рятувальні служби.

Іноді, якщо випадок трапився біля берега можна кинути з берега предмет, за який може вхопитися потопаючий: рятівний круг, дошку, мотузку. Якщо поблизу є човен, необхідно використати його. Якщо потопаючий перебуває на поверхні води, то бажано заспокоїти його ще здалека, а якщо це не вдається, то краще доплисти до нього ззаду, щоб уникнути захоплень, від яких часом буває важко звільнитися. Одним з ефективних прийомів, який дозволяє звільнитися від подібних судомних обійм є занурення з потопаючим у воду. У таких обставинах він, намагаючись залишитися на поверхні, відпустить рятувальника.

Якщо це можливо, витягніть потопаючого на берег, найкраще на підкладеній під нього дошці, одночасно забезпечуючи стабілізацію шийного відділу хребта.

Якщо потерпілий знаходиться в свідомості, у нього задовільний пульс і збережено дихання, то достатньо укласти його на суху жорстку поверхню таким чином, щоб голова була низько опущена, потім роздягнути, розтерти руками або сухим рушником. Бажано дати гарячі напої, обгорнути теплою ковдрою та дати відпочити.

Якщо потопаючий не дихає - якнайшвидше розпочніть штучну вентиляцію (вже у мілкій воді). Зазвичай, легше однією рукою підтримувати голову, іншою піднімати щелепу і одночасно проводити рятувальні вдихи. Після вкладання на березі розпочніть серцево-легеневу реанімацію. Не припиняйте реанімацію до прибуття в лікарню - відомі випадки порятунку постраждалого навіть після кількох десятків хвилин, особливо в ситуації утоплення в дуже холодній воді.

При забезпеченні прохідності дихальних шляхів уникайте розгинання шийного відділу хребта, фіксуйте його, напр., тримаючи голову пацієнта між своїми колінами, відновлюйте прохідність дихальних шляхів, висувуючи щелепу вперед або витягуючи щелепу вперед за зуби (піднесення щелепи), при необхідності закладіть комір для фіксації шийного відділу хребта, не розгинайте голову під час інтубації.

Якщо є необхідність, якнайшвидше розпочніть оксигенотерапію.

Висушіть шкіру та накрийте постраждалого, щоб зменшити втрату тепла.

Профілактика.

Для запобігання нещасних випадків на воді не можна залишати дітей без нагляду поблизу водойм, купатися без нагляду дорослих, які вміють плавати та володіють прийомами надання першої допомоги при утопленні, не рекомендується купатися з човнів і плотів, поблизу шлюзів, пристаней та мостів, запливати за межі відведених для купання місць.

Не варто входити у воду після прийому алкоголю і в найближчі 1,5-2 год після вживання їжі, в стані фізичного і психічного стомлення, після тривалого перебування на сонці.

Дуже небезпечно стрибати у воду, особливо в незнайомій водоймі, глибина якої невідома, головою вниз, оскільки це нерідко призводить до пошкодження шийних хребців.

Починати купатися рекомендується в сонячну, безвітряну погоду, при температурі води 17-19°С, повітря 20-25°С. У воді потрібно знаходитися 10-15 хвилин.


Матеріал підготував: к.мед.н., доцент кафедри анестезіології та реаніматології Петринич В.В.


Інформація на сайті БДМУ

На базі Симуляційного центру БДМУ проведено тренінги OSCE

опубліковано 3 бер. 2019 р., 10:29 Петринич Володимир Володимирович ‎(БДМУ, Чернівці)‎   [ оновлено 10 квіт. 2019 р., 10:43 ]

На базі новоствореного Центру симуляційної медицини БДМУ упродовж 21-22 лютого 2019 року проведено тренінги для співробітників університету щодо методології проведення іспитів у форматі ОСКІ. Доцент кафедри анестезіології та реаніматології Петринич Володимир прийняв активну участь у даному тренінгу.

ОСКІ – об’єктивний структурований практичний іспит (OSCE – objective structured clinical examination), який запроваджується як обов’язковий компонент єдиного державного кваліфікаційного іспиту для здобувачів ступеня вищої освіти магістр за спеціальностями галузі знань «22 Охорона здоров’я» відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 28.03.2018 № 334.

Тренінги провів професор Коньков Дмитро Геннадійович (керівник Центру симуляційної медицини ВНМУ ім. М.Пирогова), який поділився досвідом та надавав корисні поради щодо імплементації ОСКІ та симуляційних методів навчання в освітній процес.

Під час тренінгу проф. Коньковим Д.Г. було акцентовано увагу на структурі та побудові клінічних станцій, конструкції сценаріїв для практичних навичок та стандартизованих пацієнтів, створенні чек-листів та вирішенні проблемних питань при проведенні ОСКІ.

Викладачами були створені ОСКІ-станції, які згодом були відпрацьовані в пілотному режимі спільно зі студентами 5 курсу.











Інформація на сайті БДМУ


Методи забезпечення та контролю прохідності дихальних шляхів на догоспітальному етапі

опубліковано 23 лют. 2019 р., 10:32 Петринич Володимир Володимирович ‎(БДМУ, Чернівці)‎

На догоспітальному етапі невідкладну медичну допомогу зазвичай надають медичні працівники виїзних бригад швидкої медичної допомоги.

 

Також невідкладна допомога може здійснюватися на місці події як особами, які не мають медичної освіти, однак за своїми службовими обов’язками повинні володіти основними навичками з урятування та збереження життя (працівники поліції, рятувальники, водії громадського транспорту, провідники вагонів, закладів харчування та ін.), а також просто пересічними громадянами. Оскільки така допомога має бути наданою за принципами «будь-де» та «будь-коли», надавати її часто доводиться в умовах далеких від ідеальних - в залюднених громадських місцях, в будь-який час доби та за різних погодніх умов. Одним з базових елементів надання невідкладної допомоги є заходи щодо забезпечення та контролю прохідності дихальних шляхів.

На сьогодні існують різні методи забезпечення прохідності дихальних шляхів.

На догоспітальному етапі навіть за відсутності спеціальних засобів використовують прості, та водночас ефективні методи, такі як ревізія ротоглотки за допомоги пальців та видалення ними твердих сторонніх предметів, прийоми Геймлиха і Сафара, а також технічно прості засоби (повітряводи - назо- та орофарингеальні Гведела (Guedel), Cафара (Safar) та Магілла (Magill))

Дані методи не вирішують всіх важливих проблем захисту дихальних шляхів (наприклад від аспірації), однак дозволяють на короткий період контролювати прохідність дихальних шляхів. Встановлення комбітрубки на відміну від повітряводів знижує ризик аспірації шлункового вмісту, однак з метою попередження ускладнень слід володіти практичними навичками та дотримуватися правильної техніки їх застосування.

Бригади ШМД мають змогу залучити такий вид допомоги, як оксигенотерапію (за допомоги носових катетерів та лицевих масок), яка показана при всіх випадках гострої дихальної недостатності, що супроводжується гіпоксемією. В клінічних умовах можливості проведення оксигенотерапії значно розширюються.

Серцево-легенева та церебральна реанімація проводиться за методами П.Сафара та Н.Дж. Бічера (1997 р.), які включають в себе екстренну оксигенацію:

  • налагодження прохідності дихальних шляхів (видалення сторонніх тіл із верхніх дихальних шляхів та потрійний прийом Сафара).
  • проведення штучної вентиляції легень (ШВЛ) методами «з рота в рот», «з рота в ніс». Перші 2-3 вдування повітря в дихальні шляхи потерпілого проводять інтенсивно, надалі, з метою попередження попадання повітря в шлунок, менш інтенсивно.

Разом із проведенням ШВЛ застосовують підтримку штучного кровотоку за допомоги масажу серця.

Таким чином можна сказати, що повноцінне та якісне проведення заходів по забезпеченню прохідності дихальних шляхів на догоспітальному етапі дозволяє скоротити тривалість штучної вентиляції легень (ШВЛ) у клініці, перебування хворого в відділенні інтенсивної терапії (ІТ) а також знизити відсоток інвалідизації та смертності.

Матеріал підготував: Ткачук Олексій Володимирович


Інформація на сайті БДМУ

Студенти БДМУ відпрацьовували навички надання екстреної медичної допомоги

опубліковано 4 лист. 2018 р., 00:31 Петринич Володимир Володимирович ‎(БДМУ, Чернівці)‎

Студенти БДМУ взяли участь у Всеукраїнській олімпіаді з симуляційної медицини з міжнародною участю «TernopilSimOlymp – 2018» (екстрена і невідкладна медична допомога).

Олімпіада відбулася в навчально-оздоровчому комплексі «Червона калина» ТДМУ 4-7 жовтня 2018 року. У цьому заході взяли участь студенти університетів і коледжів України та Польщі.

Всі команди змагались у рівних умовах, виконуючи аналогічні завдання, які були максимально наближеними до реальності, а інсценізація надзвичайних ситуацій змушувала хвилюватись кожного члена команди. Зауважимо, що ніхто з учасників навіть не здогадувався, що чекає на команду. Всі етапи змагань проходили в різних локаціях і були зашифровані незвичайними назвами: “Хотабич”, “Все поруч”, “Міцний горішок”, “Фізкульт-привіт”, “Юний фізик”. Під час одного з конкурсів учасники повинні були не тільки надати допомогу, а й подбати про власнику безпеку і співпрацювати з представниками правоохоронних органів.

У завершальному змаганні було імітовано «Emergency Department» (фрагмент сучасного приймального відділення, де бригада медиків очікує прибуття пацієнта, якого везе карета ЕМД). В Україні практично немає таких відділень, проте організатори олімпіади ставили завдання сформувати у майбутніх медиків усвідомлення доцільності такого відділення, основні принципи роботи у ньому.

Буковинський університет представляли: капітан команди – студентка 5 курсу Рудяк Яна та студенти 6 курсу Щербань Артем, Богуш Святослав під керівництвом асистента кафедри анестезіології та анестезіології Андрія Андрущака.

Багато корисної інформації учасники змагань отримали під час таких майстер-класів:

  1. Комунікативні навички в роботі бригади ЕМД.
  2. Забезпечення прохідності дихальних шляхів.
  3. Основи командної взаємодії у відділенні невідкладної медичної допомоги («Emergency department»).
  4. Огляд травмованого на догоспітальному етапі.
  5. Реанімаційні заходи в педіатричній практиці.
  6. Тактична екстрена медична допомога.

Такі змагання стимулюють прагнення підвищити рівень знань, навичок та професіоналізму, адже будь-яке неправильно прийняте рішення вартує людського життя. Усі учасники олімпіади отримали цінні подарунки та багато позитивних вражень.







Інформація на сайті БДМУ

Актуальні питання анестезіології та інтенсивної терапії

опубліковано 22 жовт. 2018 р., 10:39 Петринич Володимир Володимирович ‎(БДМУ, Чернівці)‎

16 жовтня кафедрою анестезіології та реаніматології БДМУ спільно з асоціацією анестезіологів Чернівецької області було проведено міжрегіональну  науково-практичну конференцію «Актуальні питання анестезіології та інтенсивної терапії».

 На форумі виступили

  • Головний позаштатний анестезіолог м.Києва, професор Бєляєв Андрій Вікторович (Національна медична академія післядипломної освіти імені П.Л.Шупика МОЗ України, м.Києв) з доповіддю «Гемодинамічні ефекти мало об'ємної інфузійної терапії».
  • К.мед.н. Вакарчук А.В. з доповіддю «Тактика ведення пацієнта з гострим порушенням мозкового кровообігу» (Чернівецька лікарня швидкої медичної допомоги, м.Чернівці).
  • Голова асоціації анестезіологів Чернівецької області, професор, завідувач кафедри анестезіології та реаніматології Коновчук В.М. з результатами Конгресу анестезіологів України.

На конференції були присутні 165 лікарів анестезіологів Чернівецької, Івано-Франківської і Тернопільської областей. Конференція пройшла жваво, динамічно, оскільки були підняті актуальні питання, в обговоренні активно взяли участь практичні лікарі.









Матеріал підготував: доцент кафедри анестезіології та реаніматології Сергій Акентьєв

Інформація на сайті БДМУ

Інформаційні технології в анестезіології

опубліковано 17 жовт. 2018 р., 02:16 Петринич Володимир Володимирович ‎(БДМУ, Чернівці)‎   [ оновлено 22 жовт. 2018 р., 10:43 ]

В останні десятиліття основним напрямком розвитку анестезіології було впровадження нових технологій, які забезпечують безпеку пацієнта під час анестезії.

 

Відомий Гарвардський мінімальний стандарт моніторингу (1985) в кінці 80-х років був доповнений біспектральним індексом (BIS), який є найбільш інформативним і точним методом, що відображає в числовій формі ступінь седації пацієнта під час загальної анестезії і в процесі пробудження в післяопераційному періоді.

 Оскільки сучасний розвиток людства позначений швидким розвитком інформаційно-комунікаційних технологій, в медицині почали використовувати програмне забезпечення на різних напрямках з метою підвищення ефективності діагностики та лікування, в тому числі і в анестезіології.

Основні завдання в інтенсивній терапії і анестезіології є незмінними, проте пропонується запровадити програмне забезпечення з метою підвищення якості, безпеки і ефективності анестезії та ведення післяопераційного періоду.

Так, на передопераційному етапі планується використання електронної карти, де має міститися максимум інформації про стан пацієнта.

На етапі оперативного втручання передбачається програмна побудова процесу анестезіологічного забезпечення (процедур, маніпуляцій) із залученням допоміжних служб лікувального закладу, дотичних до лікувального процесу (аптеки тощо). Цей етап включає так званий матеріал-менеджмент і планування готовності служб функціонувати на етапі післяопераційного періоду. Завдання: мінімізувати фінансові затрати і визначення собівартості кожного клінічного випадку. Для забезпечення таких завдань необхідно переходити на засади медицини по підписці. Тобто, створюється коучер здоров'я пацієнта, який відслідковує умови, образ, характер життя пацієнта з метою зниження ризиків виникнення гострих ситуацій під час майбутнього оперативного втручання. Для цього створюється команда фахівців, яка корегує зміни у стані пацієнта, знижуючи ризик екстрених ситуацій. Така модель ведення пацієнта вже функціонує в ряді західних держав. Крім того, пропонується створення віртуальної реальності з відтворенням в реальному часі палат, операційних, куди можливий доступ з метою навчання, спостереження за процесом анестезіологічного забезпечення, станом пацієнта та хірургічного втручання. Є можливість спілкування з командою в операційній і мати відповіді на питання, які турбують осіб, які знаходяться в цей час у віртуальній реальності. За цією моделлю передбачено участь рідних в передопераційній підготовці пацієнта, який знаходиться в клініці.

Програмісти пішли далі, пропонуючи включити в діяльність анестезіолога програми з елементами штучного інтелекту з метою підвищення ефективності лікування з використанням вірогідності прогнозу результатів під час і після анестезії.

Інформаційні технології в анестезіології це вимога часу. Зволікання в цьому питанні спричинить ще більше відставання анестезіологічного забезпечення наших пацієнтів у порівнянні з міжнародними стандартами.

Матеріал підготував: доцент кафедри анестезіології та реаніматології С. Акентьєв.

Інформація на сайті БДМУ

Студентам БДМУ проведено майстер-клас з надання першої допомоги при утопленні

опубліковано 1 трав. 2018 р., 10:46 Петринич Володимир Володимирович ‎(БДМУ, Чернівці)‎   [ оновлено 14 трав. 2018 р., 10:52 ]

26 квітня з нагоди Дня науки доцентом кафедри анестезіології та реаніматології Володимиром Петриничем для студентів 55 та 56 груп 5-го курсу медичного факультету № 3 проведено майстер-клас з правил поводження на воді та надання першої допомоги при утопленні «Drowning & Prevention».
Після теоретичної частини з використанням ілюстрованої презентації викладачем було покроково продемонстровано необхідні практичні навички, після чого студентам була надана можливість провести штучне дихання та непрямий масаж серця на манекені.






Науково-практична конференція Асоціації анестезіологів Буковини

опубліковано 1 трав. 2018 р., 05:15 Петринич Володимир Володимирович ‎(БДМУ, Чернівці)‎   [ оновлено 1 трав. 2018 р., 05:16 ]

23 квітня пройшла регіональна науково-практична конференція «Актуальні питання анестезіології та інтенсивної терапії».

Організатор заходу виступила кафедра анестезіології та реаніматології БДМУ (завідувач кафедри професор Коновчук Віктор Миколайович). Конференція пройшла в рамках сумісного засідання Асоціації анестезіологів та переривчастих курсів лікарів анестезіологів Чернівецької області (відповідальний експерт департаменту охорони здоров’я ОДА з фаху «Анестезіологія», асистент кафедри анестезіології та реаніматології БДМУ Кушнір С.В.).

Учасники мали змогу заслухати жоповіді Лісного Івана Івановича, д.мед.н., професора ДУ «Національний інститут раку» МОЗ України, м. Київ – «Післяопераційна когнітивна дисфункція» та «Принципи адекватного парентерального харчування у пацієнтів відділення інтенсивної терапії».

Матеріал про конференцію надав: доцент кафедри анестезіології та реаніматології Акентьєв Сергій

 









Інформація на сайті БДМУ

Науково-практична конференція Асоціації анестезіологів Буковини

опубліковано 22 лют. 2018 р., 08:17 Петринич Володимир Володимирович ‎(БДМУ, Чернівці)‎   [ оновлено 1 трав. 2018 р., 05:17 ]

20 лютого співробітники кафедри анестезіології та реаніматології БДМУ (завідувач кафедри професор Коновчук Віктор Миколайович) в рамках сумісного засідання Асоціації анестезіологів та переривчастих курсів лікарів анестезіологів Чернівецької області провели регіональну науково-практичну конференцію «Актуальні питання корекції операційної стрес-відповіді».

Під час засідання з доповідями виступили:

Кобеляцький Юрій Юрійович, професор, завідувач кафедри анестезіології та реаніматології Дніпропетровської державної медичної академії з доповіддю «Нові підходи в регуляції операційної стрес-відповіді».

Ткач Єлизавета Петрівна, доцент кафедри внутрішньої медицини, клінічної фармакології та професійних хвороб з доповіддю «Порівняння низькомолекулярних гепаринів та їх місце в фармакотерапії пацієнтів різного профілю з точки зору доказової медицини».

Андрущак Андрій Васильович, асистент кафедри анестезіології та реаніматології з доповіддю «Новітні рекомендації проведення серцево-легеневої реанімації».















Матеріал підготував: Акентьєв Сергій, доцент кафедри анестезіології та реаніматології

Інформація на сайті БДМУ


1-10 of 37