Струс мозку може спричинити удар по голові або падіння з висоти щонайменше 1 метра, коли м’які тканини мозку вдаряються об черепну коробку. 

Фізіологічно струс мозку може проявлятися:

• втратою свідомості;
• втратою пам’яті;
• розфокусованим зором;
• дзвоном, шумом у вухах, порушенням слуху;
• нудотою, блюванням, головним болем.

Алгоритм дій допомоги постраждалому:

Треба негайно дзвонити у 103, якщо людина у свідомості, але у неї є один з наступних симптомів:

•  з вух або носа витікає прозора рідина (з домішками крові);
•  синці за вухами або під очима;
•  судоми, оніміння, слабкість;
•  проблеми з рівновагою, мовленням і розумінням мовлення;
•  рана голови або вм’ятина.

Якщо людина зомліла, треба перевірити, чи вона дихає. 

Якщо так: покласти постраждалого у стабільне положення на бік та подзвонити у швидку. 

Якщо не дихає – необхідно невідкладно розпочинати серцево-легеневу реанімацію.

Якщо ж людина у свідомості, але відчуває лише головний біль, варто дати анальгетик (наприклад, парацетамол).

Треба забезпечити для постраждалої особи зручне положення тіла та знерухомити шийний відділ хребта.

Якщо струс мозку стався у маленької дитини, діагностувати його може бути важче. Тому варто невідкладно звернутися до лікаря.

Якщо ж удар по голові став наслідком вибуху, варто також переконатися, що людина не отримала контузію. 

Як розпізнати контузію та допомогти постраждалим

Через систематичні обстріли українці можуть отримати контузію. 

Причиною контузії може слугувати вибух снаряда або перебування в радіусі ударної хвилі. 

"Навіть якщо у людини немає зовнішніх ушкоджень, це ще не означає, що вона не отримала травму. 

Одним із наслідків потрапляння під вибухову хвилю є контузія. Також її може спричинити падіння з висоти чи потрапляння під обвал", – попереджають у МОЗ. 

Симптоми контузії:

• дезорієнтованість;
• втрата свідомості;
• нудота і блювання;
• сильний головний біль;
• проблеми зі слухом та зором;
• погіршення пам'яті чи амнезія;
• зміна психоемоційного стану.

Якщо людина втратила свідомість, потрібно покласти її на бік та забезпечити прохідність дихальних шляхів. За можливості – обмежити рух у шийному відділі хребта та звільнити груди та шию від одягу, якщо той заважає вільно дихати. 

За можливості – викликайте швидку.

Сама контузія не страшна. Важливо, аби наслідки не псували якість життя після отриманої травми. 

У більшості випадків пацієнт відновлюється, проте у складніших ситуаціях може розвинутися постконтузійний синдром. Тобто симптоми тривають кілька діб. Також може бути слабкість, проблеми з концентрацією, перепади настрою. 

Проте лікування цього стану має проходити під наглядом медиків.

В Україні із літньою порою року розпочався період активності змій.

Через холодну весну та військові дії зараз у змій піковий період активності. 

Змії в нашій країні активні з квітня до жовтня, найбільше шансів зустріти їх – у квітні-травні, під час шлюбного періоду. Другий пік – восени, у вересні.

Як не стати жертвою отруйної змії?

• Оберіть одяг, який захистить від укусів, бажано носити штани із щільної тканини, які потрібно заправляти у взуття.
• Ретельно перевірити місце відпочинку, перш ніж сісти десь на природі, постукайте по землі палицею, щоб налякати змію.
• Не спішіть торкатись невідомих предметів не перевіривши їх, змії полюбляють ховатись у старих пеньках, копицях сіна, під каменями чи стовбурами дерев.
• Якщо побачили змію, не робіть різких рухів і не наближайтесь до неї, краще за все буде завмерти або без різких рухів відійти вбік.
• Не намагайтесь вбити чи зловити змію, вони не нападають першими, а агресивними стають лише у разі небезпеки.

Якщо вас вже вкусила змія потрібно якнайшвидше потрапити до лікарні та отримати медичну допомогу, адже укуси насамперед небезпечні через ускладнення після них.

Як надати медичну допомогу при укусі, якщо лікарні поруч немає:

• потрібно забезпечити мінімум рухів і спокій;
• пити багато води;
• обробити місце укусу антисептиком;
• зняти з одяг, взуття або прикраси з кінцівки, яку вкусила змія;
• прикласти лід, обмотаний тканиною;
• зафіксувати на місці уражену кінцівку у разі транспортування;
• випити 1-2 таблетки від алергії.

Чого не можна робити у разі укусу змії?

• Не висмоктуйте отруту, так ви можете отримати алергічну реакцію та набряк верхніх дихальних шляхів.
• Не вживайте алкоголь.
• Не накладайте джгутів.
• Не припікайте рану.

Влітку алергічні реакції трапляються у людей особливо часто, зокрема через цвітіння та укуси комах. 

Вкрай небезпечним видом алергічної реакції є набряк Квінке, для якого характерні набряки шкіри та слизових.

Алергічну реакцію може спричинити укус комахи, пилок, ліки, їжа, косметика, холод чи спека.

Набряк виникає досить швидко, тому важливо вчасно зорієнтуватися та надати людині першу допомогу. 

Що таке набряк Квінке?

Набряк Квінке – гостра алергічна реакція організму, що характеризується масивним набряком слизових оболонок, шкіри і підшкірної жирової клітковини.

У більшості випадків цей набряк спричиняють алергени, зокрема:

• харчові продукти (цитрусові, ягоди, горіхи, бобові, гриби, молочні продукти, яйця, алкоголь, шоколад, морепродукти); 
• пилок різноманітних рослин;
• ліки (антибіотики, антибактеріальні препарати, імуноглобуліни тощо); 
• шерсть домашніх тварин;
• отрута бджіл, ос та шершнів. 

Утім, набряк Квінке може бути спадковим.

Симптоми набряку Квінке

• набряклість обличчя (щоки, губи, повіки);
• набряк горла, гортані (може виникнути раптово і тривати від кількох годин до кількох днів);
• набряк внутрішніх органів, який проявляється болем, нудотою, блюванням, проносом;
• кашель та захриплість голосу;
• проблеми із диханням;
• кропив'янка.

Головна небезпека від набряку Квінке – порушення прохідності дихальних шляхів, що може призвести до смерті. 

Як тільки в ділянці горла чи гортані виникає набряк, необхідно терміново звернутися по медичну допомогу. 

Як надати першу допомогу при набряку Квінке:

✅ Потрібно усунути дію алергену, якщо це можливо, та зателефонувати у "швидку" за номером "103".

✅ Звільніть шию і грудну клітку постраждалого від стискаючого одягу, щоб забезпечити доступ повітря та ефективне дихання.

✅ Помістіть постраждалого у зручне положення, яке полегшить дихання.

✅ Якщо у дихальних шляхах є їжа, рідина чи інші предмети, їх потрібно усунути.

✅ Якщо у людини є автоін'єктор з адреналіном, допоможіть їй скористатися ним.

✅ Якщо постраждалий втратив свідомість – оцініть наявність дихання.

✅ Якщо людина дихає, її потрібно перевести у стабільне бокове положення та слідкувати за станом до приїзду медиків.

✅ Якщо у людини відбулася зупинка дихання – розпочати серцево-легеневу реанімацію. 

Щоб запобігти виникненню набряку Квінке, варто уникати провокуючих факторів та відомих для людини алергенів.

Через бойові дії наш психологічний і фізичний стан змінюються. Щодня ми переживаємо вир емоцій — від ейфорії від перемог на полі бою наших Збройних сил, до апатії від того, що війна стає рутиною. Волонтерство та координація, військова служба, служба у територіальній обороні, робота, батьківство — вимагають інтенсивної та тривалої праці, подекуди з підвищеними ризиками і небезпекою. Додайте сюди нераціональний режим дня, прийомів їжі, сну. 

У такі моменти наш організм надмірно виснажується. Це нормально — почуватися не в тонусі у воєнний час. Проте якщо перейти межу, то знижується наша працездатність, розвивається виражена втома, виснажується нервова система. І якщо вчасно не подбати про себе, ці негативні процеси матимуть шкідливий вплив на наш організм.

Як проявляється втома:

• відчуття знесилення, коли людина відчуває, що не в змозі належним чином продовжувати роботу;
• послаблення і відволікання уваги, зниження здатності концентрувати увагу;
• погіршення запам’ятовування інформації;
• сповільненні процесів мислення, втрата глибини і критичності мислення;
• зниження інтересу до роботи;
• підвищена дратівливість;
• сонливість;
• негативні реакції з боку серцево-судинної системи: підвищення рівня артеріального тиску та частоти пульсу.

Як подолати втому?

• Важливо помітити моменти втоми й давати собі добрий перепочинок, змінювати діяльність. Намагайтесь раціонально розподіляти час активності та відпочинку. Розподіляйте завдання за важливістю та терміновістю виконання. У разі великої завантаженості не соромтесь звернутися по допомогу до близьких і колег. Робіть нетривалі, бажано активні перерви, наприклад, можна вийти на свіже повітря та пройтися пішки хвилин 20–30. Якщо ви займалися фізичною та важкою працею — у перервах на відпочинок переключайтесь на розумову діяльність.
  
• Якщо ви постійно почуваєтеся втомленими, зверніть увагу на свій сон. Дорослим потрібно спати не менше 7 годин або більше. Перед сном намагайтесь обмежити перегляд емоційно насичених телевізійних передач і соціальних мереж. Не перевіряйте електронну пошту і месенджери перед сном, відпочиньте від листувань. Якщо через тривожність ви не можете заснути, є декілька способів, які допоможуть.
  
• Правильно організовуйте режим харчування відповідно до вікових потреб та енергозатрат. Здоров’я, працездатність, розумова та фізична активніть дуже залежить від правильного та повноцінного харчування. Саме через їжу людина поповнює свої енергетичні запаси, а організм отримує речовини необхідні для нормального функціонування органів і систем. Ось тут ми розповідали як налагодити харчування цивільних у районі, де проходять бойові дії, а тут поради з харчування для ВПО. 
  
• Ведіть здоровий спосіб життя. Відмовтесь від шкідливих звичок і бережіть своє здоров’я. Ось тут ми писали, чому вживати алкоголь під час війни погана ідея, а тут про куріння.
  
• Не забувайте рухатися. Насамперед, під час фізичної активності знижується рівень гормону стресу кортизолу, і ще є низка переваг. Будь-яка фізична активність — біг, плавання, їзда на велосипеді — надасть заряд бадьорості й позитивних емоцій. Головне, щоби такі заняття були регулярними.
  
• Надзвичайно великий вплив на здоров’я мають негативні емоції та душевні переживання. Намагайтесь розбудовувати взаємовідносини з людьми поруч в атмосфері доброзичливості, порядності, толерантності та співчуття. У будь-якій ситуації зберігайте оптимізм та почуття гумору. 

На сьогодні немає ніякого спеціального медикаментозного лікування втоми, проте зміна поведінки неодмінно допоможе полегшити симптоми й подолати втому.

Якщо всі намагання лишилися марними і ваш стан здоров’я не покращився — зверніться по допомогу до спеціаліста. Можливо, причини поганого самопочуття криються глибше, але правильно та своєчасно поставлений діагноз сприятиме швидкому одужанню.

Організація надання екстреної медичної допомоги постраждалим внаслідок дії фосфорних боєприпасів

1. Фосфор, що використовується у боєприпасах може мати колір від білого до жовтого, прозора кристалічно тверда речовина. Темніє під впливом світла.

2. Білий фосфор є токсичною речовиною, що виробляється з фосфатовмісних порід.

3. Військові використовують білий фосфор у різних видах боєприпасів як запальну речовину, оскільки він спонтанно загоряється в повітрі. Може також використовуватись як агент диму, оскільки він утворює клуби подразливого білого диму, який має їдкий запах, схожий на запах від горіння сірки або часник. Запах не використовується як індикатор для виявлення білого фосфору.

4. Можливі методи застосування (окрім запальної сполуки в повітрі):

– повітря в приміщенні: може потрапляти у приміщення у вигляді диму;

– вода: може використовувати для забруднення води;

– продукти харчування та сільськогосподарська продукція: у вигляді диму не забруднює продукцію, може нести загрозу при потраплянні на сільськогосподарську продукцію частинок, які не реагують з повітрям.

5. Шляхи впливу на постраждалих: білий фосфор всмоктується в організм постраждалого при вдиханні, ковтанні або при контакті зі шкірою. Невідомо, чи може виникнути системний вплив при контакті з очима.

6. Хімічна небезпека. Фосфор самозаймається при контакті з повітрям, утворюючи токсичні пари (оксиди фосфору). Фосфор реагує з сильними основами з утворенням токсичного газу фосфіну.

7. Небезпека вибуху. Фосфор бурхливо реагує з окислювачами, галогенами, деякими металами, нітритами, сіркою та багатьма іншими сполуками. Це створює небезпеку пожежі та вибуху.

8. Характеристика агенту в осередку горіння. Білий фосфор надзвичайно горючий, та спонтанно спалахує при контакті з повітрям. Температура самозапалення на повітрі складає приблизно 30°C. Швидко горить, виділяючи густі білі токсичні пари. Може повторно спалахнути після гасіння пожежі. При невеликих пожежах з метою гасіння може застосовуватись розпилення холодної води, вологий пісок або вологу землю. Використана вода від пожежогасіння може мати корозійний та/або токсичний вплив і може призвести до забруднення.

9. Периметр безпеки від місця горіння складає не менше 800 метрів у всіх напрямках.

10. Особливості клінічних ознак/симптомів залежно від шляху впливу.

10.1. Вплив білого фосфору може викликати негайні опіки, які повільно загоюються. Системну токсичність від впливу білого фосфору поділяють на 3 фази:

– перша фаза (шлунково-кишкова) настає від кількох хвилин до 8 годин після впливу білого фосфору. Шок під час цієї фази може бути досить сильним, та спричинити смерть через 24-48 годин;

– друга фаза (безсимптомна) слідує за першою і триває від 8 годин до 3 днів;

– третя фаза (поліорганна недостатність і ураження центральної нервової системи) може початися через 4-8 днів після початку другої фази і може закінчитися летально.

10.2. Наслідки короткотривалого (менш 8-годин) впливу: білий фосфор горить на повітрі і викликає сильні опіки при попаданні на шкіру або в очі. Дим, що утворюється при горінні білого фосфору також може викликати подразнення очей і дихальних шляхів. Інші початкові несприятливі наслідки для здоров’я насамперед пов’язані з подразненням шлунково-кишкового тракту.

10.3. Вплив на очі: випари білого фосфору викликають сильне подразнення і відчуття стороннього тіла в оці. Це призводить до надмірної сльозотечі, спастичного моргання і підвищеної чутливості до світла. Також частинки білого фосфору є їдкими і серйозно пошкоджують тканини при безпосередньому контакті: пошкодження рогівки аж до її перфорації, запалення внутрішньої частини очного яблука (ендофтальміт) і аномальне вивертання повік (ектропіон).

10.4. Вплив при проковтуванні:

– відчуття тепла або пекучого болю в горлі та животі, що супроводжується відчуттям сильної спраги;

– нудота, блювота, діарея та сильний біль у животі;

– запах часнику при диханні, блювоті та фекаліях;

– блювотні маси та фекалії можуть світитися (люмінесцувати) і можуть викликати опіки при контакті зі шкірою;

– смерть може виникати протягом 24-48 годин через раптовий судинний колапс.

10.5. Вплив при вдиханні:

– подразнення верхніх дихальних шляхів;

– відтермінований розвиток набряку легень;

– системний вплив аналогічно як при проковтуванні.

 10.6. Вплив на шкіру:

– білий фосфор викликає глибокі опіки другого, третього ступеня з вираженим болем, характерним жовтим кольором і запахом часнику;

– з місця опіку може виходити дим внаслідок тривалого горіння білого фосфору або утворення фосфорної кислоти;

– білий фосфор добре розчиняється в жирах і легко всмоктується через шкіру, що, може викликати системні розлади, які описані вище.

Особливості надання екстреної медичної допомоги на догоспітальному етапі

1. Початкове лікування є переважно підтримуючим. У разі потрапляння на шкіру або очі негайно видаліть палючі частинки білого фосфору з очей або шкіри постраждалого. Якщо шкіра або очі забруднені білим фосфором, накрийте їх прохолодною вологою тканиною, щоб уникнути повторного займання.

2. Антидот – немає специфічного антидоту.

3. Очі:

– негайно евакуювати постраждалого з зони впливу чинника;

– негайно промити очі великою кількістю прохолодної води (+20°С) протягом щонайменше 15 хвилин;

– накласти на відкриті очі прикриті вологі компреси, щоб запобігти повторному займанню частинок білого фосфору;

– уникайте застосування будь-яких мазей на ліпідній або масляній основі, які можуть збільшити поглинання білого фосфору;

– розгляньте можливість застосування захисного щитка на око, щоб запобігти прямому тиску на очне яблуко.

4. Проковтування:

– негайно евакуювати постраждалого з зони впливу чинника;

– забезпечте прохідність верхніх дихальних шляхів;

– не слід викликати блювоту у постраждалого;

– забезпечте моніторинг стану постраждалого та контролюйте АТ, серцевий ритм та функцію дихання, сатурацію крові та рівень глюкози;

– за ознак шоку, розпочніть інфузійну терапію.

5. Вдихання:

– негайно евакуювати постраждалого з зони впливу чинника;

– забезпечте прохідність верхніх дихальних шляхів;

– при наявності задишки або утрудненого дихання – оксигенотерапія;

– при необхідності додаткова вентиляція та штучне дихання легень;

– слідкуйте за ознаками порушенням дихання, розвитком дихальної недостатності та набряку легень;

– моніторинг постраждалого на предмет розвитку системних змін та у разі їх наявності відповідне симптоматичне лікування.

7. Потрапляння на шкіру:

– негайно евакуювати постраждалого з зони впливу чинника;

– при необхідності проводити деконтамінацію відповідно до загальних принципів;

– занурюйте ділянки ураженої шкіри в холодну воду або весь час накривайте їх вологими серветками;

– інтенсивне зрошування холодною водою – найкращий спосіб видалити білий фосфор, що знаходиться на шкірі;

– видаліть видимі частинки білого фосфору під час миття великою кількістю холодної води або під час занурення ділянки в холодну воду;

– використання холодної води є критичним, але будьте обережні, щоб попередити розвиток гіпотермії у постраждалих;

– негайно помістіть усі видалені частинки білого фосфору в ємність з холодною водою, щоб зменшити ризик для медичного персоналу та інших осіб;

– уникайте застосування будь-яких мазей на ліпідній або масляній основі, які можуть збільшити поглинання білого фосфору;

– моніторте стан постраждалого на наявність ознак системного впливу та при їх наявності - відповідне симптоматичне лікування.

Особливості надання екстреної медичної допомоги на ранньому госпітальному етапі

1. Лікування опіків слід здійснювати відповідно до Методичних рекомендацій щодо медичної допомоги постраждалим з опіками на етапах евакуації, затверджених наказом МОЗ від 03.03.2022 № 402.

2. При розвитку гіпотензії відповідна інфузійна терапія.

3. При розвитку судом слід використовувати бензодіазепіни.

4. У разі проковтування або інтенсивного впливу на шкіру розгляньте необхідність корекції низького рівню кальцію в крові (гіпокальціємія). За потреби розгляньте використання глюконату кальцію в/в (доза для дорослих і дітей: від 0,1 до 0,2 мл/кг до 10 мл/доза 10% розчину; при необхідності повторіть дозу) або використайте хлорид кальцію.

5. Слід проводити постійний моніторинг постраждалого, особливу увагу необхідно приділити можливому порушенню ритму.

6. Під час огляду постраждалого розгляньте використання джерела ультрафіолетового (УФ) білого світла (чорне світло, лампа Вуда), це полегшить виявлення частинок білого фосфору. При цьому частинки білого фосфору повинні світитися (флуоресцувати) під ультрафіолетовим світлом.

7. Занурюючи відкриті ділянки шкіри у холодну воду, обережно видаліть усі видимі частинки білого фосфору. Пам’ятайте, що використання холодної води може викликати гіпотермію у постраждалого.

8. Помістіть частинки білого фосфору, які були видалені, в наповнені холодною водою ємності, щоб запобігти ризику для медичного персоналу та інших осіб. 

Наш організм втрачає воду щодня: з диханням, потом, сечовипусканням, сльозами та т.і. Зазвичай організм відновлює втрачену рідину через споживання води та їжі. Проте, якщо людина втрачає багато рідини та не достатньо її поповнює, організм зневоднюється. 

Помірна дегідратація характеризується наступними ознаками: спрага, сухість у роті, темно-жовтий колір сечі та зменшення її кількості під час сечовипускання, суха і прохолодна шкіра, головний біль, судоми м’язів.

Ознаки сильної дегідратації: спрага, дуже суха шкіра, сухість слизових оболонок і язика, загальна слабкість, сечовипускання менше ніж 4 рази на день або відсутність сечі, відчуття запаморочення, прискорене серцебиття та дихання, запалі очі, сонливість, млявість, розгубленість та дратівливість, можлива короткочасна втрата свідомості.

Симптоми зневоднення у немовлят та маленьких дітей: сухість у роті; відсутність сліз, коли дитина плаче; сухі підгузки протягом трьох годин; запалі очі, щоки, м’яке тім’ячко (джерельце) на верхівці черепа; сонливість, слабкість, в’ялість або дратівливість.

Сильне зневоднення є надзвичайним медичним станом, який потрібно негайно лікувати!

Стани, що сприяють/призводять до дегідратації:

• обмежене вживання води;
• лихоманка;
• діарея; 
• блювота; 
• надмірне потовиділення; 
• часте сечовипускання (діабет, приймання сечогінних препаратів – діуретиків);
• хвороба Аддісона.

Щоб зменшити ризик зневоднення:

• Пийте рідину, коли відчуваєте спрагу, а тим більше – симптоми зневоднення.
• Якщо важко пити через погане самопочуття, почніть із маленьких ковтків, а потім поступово пийте більше.
• Давайте дитині рідину з маленької ложечки, щоб їй було легше ковтати.
• Протягом дня пийте достатньо, щоб сеча мала блідо-жовтий або прозорий колір.
• Краще часто робити кілька ковтків води, аніж випивати денну норму за 1–2 рази. 
• Пийте більше, коли є ризик зневоднення через блювоту, рясне потовиділення або діарею.

Під час зневоднення уникайте вживання газованих напоїв, алкоголю, надмірно солодких напоїв або кофеїну. Ці напої можуть погіршити стан дегідратації.

В умовах війни може виникати дефіцит питної води. Якщо є така можливість, зробіть запаси. У разі відсутності чистої питної води – використовуйте воду з бюветів, колонок, криниць, підземних джерел, дощову воду або проточну з крана. Але воду із таких джерел перед вживанням обов’язково слід прокип’ятити протягом 5–10 хвилин. 

Обов’язково беріть із собою питну воду у сховища та в дорогу. Якщо довго перебуваєте без доступу до питної води, намагайтеся мінімізувати втрату рідини з сльозами та потом. Не вживайте неочищену воду – ризик отруєння може бути вищим за зневоднення. Одразу, але поступово, відновіть водний баланс організму за першої ж можливості. 

За будь-яких симптомів зневоднення, особливо, якщо вони спричинені певними станами (діарея, отруєння, блювота тощо), звертайтеся до лікаря, який підкаже, як краще відновити організм.

Інформацію опублікував Володимир ПЕТРИНИЧ

Хімічна зброя (ХЗ) – це зброя масового ураження, заснована на токсичних властивостях хімічних речовин. Вона створена людиною і може спричинити смерть через асфіксію (задуху), опіки тощо.

ХЗ може бути у вигляді газу, порошку чи у рідкій формі. 

Контакт з отрутою може статися через дихання або ж через шкіру та/чи слизові оболонки. Інший варіант – через зараження ґрунту. Тоді конкретна місцевість стане непридатною для проживання або цю територію небезпечно перетинати.

"Доставляти" хімічні агенти можна різними шляхами:

• літаками;
• дронами;
• артилерією;
• ракетами;
• людськими ресурсами.

Хімічну зброю також називають бойовими отруйними речовинами (БОР).

Є 5 основних видів бойових отруйних речовин:

Шкірно-наривні або блістерні агенти

Спричиняють сильний біль та подразнення в районі шкіри, очей та слизових оболонок. В результаті на тлі з'являються болючі, наповнені рідиною пухирі. Прикладом такої речовини може бути іприт або "гірчичний газ", про який детальніше розповімо далі.

Нервові або нервово-паралітичні агенти

Іноді їх ще називають нервовими газами. Вони впливають на нервову систему, порушуючи механізми, завдяки яким нервові закінчення передають сигнали органам.

Отруйні речовини задушливої дії 

Легені наповнюються рідиною, що може спричинити задуху. Найбільш розповсюджені приклади отруйні речовин задушливої дії – це хлор та фосген. 

Кров'яні або загально отруйні агенти

Впливають на організм, всмоктуючись в кров. Прикладом може бути газ ціанід.

Отруйні речовини психохімічної дії

Психоактивні речовини, які викликають тимчасову недієздатність. 

Деякі з цих агентів мають специфічний запах. Деякі – не мають жодного запаху чи кольору.

Практично всі сучасні БОР – це не зовсім гази. Це рідини, більш-менш леткі, але рідини. Отже, від температури залежить і кількість речовини, яка випаровується. Це як туман – десь він висить у повітрі, а десь вже впав на землю, але продовжує випаровуватися і становить небезпеку. 

Тобто чим тепліша погода, тим швидше випаровується речовина і стає небезпечнішою, адже її концентрація в повітрі збільшується. 

⚠️ Ось найбільш розповсюджені речовини, які використовуються під час хімічних атак. 

Зарин

Зарин – це нервово-паралітична речовина, не має вираженого запаху чи кольору. Створена людиною. Її використовували під час терористичних атак в Японії в 1994 та 1995 роках. 

Якщо газ вивільняється в повітря, то потрапляє в організм людини через шкіру, слизові оболонки ока та органи дихання.

Якщо одяг людини забруднений зарином, то він може випаровувати газ та шкодити людям довкола.

Зарин важчий за повітря. Тому буде парувати на низинах, і умовно в підвалі небезпека вища, стверджує Центр з контролю та профілактики захворювань США.  

Тяжкість отруєння залежить від кількості газу та як довго людина знаходилась під його дією.

Якщо людина вдихнула пари газу, симптоми з’являться вже через декілька секунд. І через декілька хвилин/годин, якщо це була рідка форма зарину.

Основні ознаки того, що людина зазнала дії зарину:

• шмарклі;
• сльозотеча;
• звужені зіниці;
• біль в очах;
• порушення зору;
• сильне слиновиділення та пітливість;
• кашель;
• відчуття скованості в грудях;
• пришвидшене дихання;
• діарея;
• нудота/блювання/біль в животі;
• посилене сечовиділення;
• сплутаність свідомості;
• запаморочення;
• слабкість;
• головний біль;
• сповільнене або пришвидшене серцебиття;
• знижений або підвищений артеріальний тиск.

Навіть мікроскопічна крапля зарину, яка потрапить на шкіру, може спричинити пітливість та посмикування м'язів в місці, де відбувся контакт.

Якщо людина зазнала високих доз зарину, це може спричинити:

• втрату свідомості;
• конвульсії;
• параліч;
• зупинку дихання.

Іприт

Іприт або гірчичний газ також був одним з видів хімічної зброї, який використовували під час війни з Сирією. 

Якщо це був запах часнику чи цибулі – скоріше за все проти людей використовували іприт. 

Іноді люди відчували запах гірчиці або редьки. Проте не можна вважати запах єдиним індикатором діагностики. 

На це є дві причини:

Перша полягає у тому, що токсичні концентрації БОР зазвичай є нижчими за нюхові. Друга – БОР використовують у сумішах і у розчинах в гасі.

Основний симптом – великі та болісні пухирі на шкірі.

Шкірно-наривні отруйні речовини однаково згубно впливають і на шкіру, і на органи дихання, і навіть на органи травлення. При серйозних отруєннях пухирі на шкірі з'являються через 6-8 годин, так само, як і пошкодження в дихальних шляхах – аж до крововиливу і набряку легень.

Симптоми часто мають відкладену дію, пише CDС.

Це так званий латентний період, пояснює хімік. Але за умов високих концентрацій смерть наступає впродовж кільканадцяти хвилин. 

Тобто гірчичний газ руйнує клітини через хвилини після контакту. Але через декілька годин після ураження почне з'являтись біль та інші симптоми. 

Інші симптоми:

• сильне слиновиділення;
• діарея;
• блювання;
• звуження зіниць;
• сльозотеча.

Хлор

Хлор – отруйний газ, який має жовтувато-зелений колір. В Сирії атаку хлором здійснили у 2018 році. Тоді бомбу на місто Саракіб скинув гелікоптер.

Основні шляхи атаки хлором:

• розпилення газу в закритому приміщенні;
• розпилення газу на вулиці;
• зараження води хлором.

Головний шлях ураження – вдихання парів хлору. 

Немає антидота або якогось особливого типу лікування. 

Ціанід

Ціанід або синильна кислота може використовуватись як газ або спрей.

Цією речовиною можуть забруднювати і воду, і їжу, її використовують для атак як всередині приміщення, так і на вулиці.

Серед ранніх симптомів отруєння ціанідом:

• відчуття запаморочення;
• нудота;
• блювання;
• відчуття задухи;
• відчуття тривоги;
• пришвидшене дихання;
• відчуття скованості в районі шиї;
• проблеми з диханням;
• спазм м'язів;
• кома тощо.

Усі вищезгадані симптоми і навіть смерть можуть проявитись як і через декілька хвилин після  контакту з БОР, так і через декілька годин чи навіть днів, зауважує Володимир Саркісян.

Наприклад, при отруєнні ціанідом симптоми можуть з'явитись через 30-60 хвилин.

Як реагувати на загрозу хімічної атаки та надати першу допомогу

Уявімо, що сталося найгірше, і ще один жахливий сценарій став реальністю. 

❗️ Не нехтуйте попередженнями про повітряні тривоги.

Сигнал хімічної тривоги в теорії має дещо відрізнятися від сигналу "Повітряна тривога", до якого ми, на жаль, вже звикли. Про хімічну загрозу повідомляють чергуванням довгого і короткого звуку сирени. 

Сповіщення про неї дублюють по радіо й у телеграм-чатах. Вона може бути оголошена після сигналу про повітряну тривогу і початку бомбардування.

Штатні бомбосховища (ті, що обладнані саме як бомбосховища) мали би бути обладнані колективними системами фільтрації повітря та протигазами.

Сховища у підвалах житлових будинків і новозбудованих ТРЦ – це не штатні, а пристосовані. Вони таких систем не мають. Гарною альтернативою може бути метро: там закладалися такі системи за радянських часів. Та й величезний об'єм повітря теж грає роль. 

Також станції метрополітену обладнані тепловими завісами, які відсікають протяги з поверхні, відповідно унеможливлюють проникнення отруйних речовин на перони. 

Навіть ваша власна квартира може стати більш-менш надійним прихистком від хімічної зброї масового ураження.

❗️Не зловживайте провітрюванням оселі, зокрема під час і одразу після авіанальотів чи обстрілів. Пластикові вікна вельми ефективні для ізоляції від отруєного середовища. Заздалегідь подбайте про те, щоб мінімізувати протяги у тому місці, де ви перебуваєте під час повітряних тривог.

❗️ Тримайте у місці свого постійного сховища запаси питної води, їжі і ліків на дві доби, елементарних засобів гігієни та змінного одягу ретельно упакованими у плівку.

❗️ Якщо хімічна тривога заскочила на вас на відкритій місцевості, спробуйте негайно знайти прихисток у найближчому приміщенні або в автомобілі з піднятими вікнами.

❗️ Відчуваючи бодай натяк на незвичний запах, не гайте часу на те, щоб його проаналізувати і не принюхуйтеся – ви встигнете це зробити пізніше, пригадуючи свої враження. Тяжкість отруєння залежить не лише від концентрації отрути, а й від часу впливу трунку на організм. Чим більше вдихів отруйного повітря ви зробите, тим більше шансів отримати тяжкі отруєння.

❗️Негайно одягніть окуляри, якщо ви їх носите. Пересувайтеся швидко, але не біжіть, не прискорюйте дихання.

Не намагайтеся дихати глибше, якщо ви відчули стиснення в грудях, брак повітря. Навіть після завершення атаки, не повертайтеся до зараженої зони, намагайтеся не торкатися голіруч поверхонь та власного одягу. Зверніться до першого-ліпшого правоохоронця або працівника ДСНС по допомогу.

Не покладайтеся на аматорські рекомендації: ані маски, ані респіратори, навіть просочені будь-якими реагентами, не захищають від БОР.

❗️ Не виходьте на вулицю одразу після завершення обстрілу, якщо відбулася атака хімічною зброєю, навіть якщо ви вживали певні заходи перестороги, адже ви не маєте навичок пересування по зараженій місцевості.

❗️Стійкість більшості бойових отрут сягає кільканадцяти годин, і ви ризикуєте отримати ураження. Дочекайтеся рятувальників ДСНС або сповіщення про те, що хімічна загроза минула, та про безпечні шляхи евакуації. 

Також, за рекомендаціями CDC, можуть бути помічні поради:

✅ Якщо атака сталася в приміщенні, то необхідно якомога швидше вибратись на свіже повітря. Якщо атака трапилась на вулиці, то варто сховатись у приміщенні.

Велика кількість газів важча за повітря, тому в теорії на вищих поверхах – безпечніше. Але розрізнити, який саме газ випустили, ви скоріш за все не можете. Володимир Саркісян радить не акцентувати на цьому, а стрибати в найближче можливе укриття (якщо ви на вулиці).  

✅ Якщо ви зазнали дії газу – якомога швидше позбудтесь одягу – він продовжує виділяти пари і становить небезпеку. Якщо ви в одязі, який варто знімати через голову – уникайте такого методу знімання, краще розріжте його ножицями. 

Найкраще забруднений одяг варто покласти в герметичні пластикові пакети, але скоріш за все такої опції у вас не буде. 

✅ Після того, як ви позбулися одягу, промийте великою кількістю води всі ділянки шкіри, які мали контакт з газом. Найкраще – водою з милом. Якщо мила немає в наявності, використовуйте велику кількість води. 

✅ Якщо через хімічну атаку ви маєте проблеми з зором, промийте їх водою протягом 10-15 хвилин.

✅ Сирійські лікарі також радять зашторити вікна вдома мокрою ковдрою.

Якщо людина поряд з вами не показує ознак життя, важливо розуміти, що штучне дихання методом рот в рот – категорично неприпустиме.

Штучна вентиляція легень прийомами домедичної допомоги може бути недоцільна при отруєннях, наприклад, при набряку легень. 

Єдиний варіант для цивільного в цьому випадку – звертатися до співробітників ДСНС, до військових. 

Проти деяких газів є антидоти, дозування яких може різнитись від маси тіла людини. В деяких випадках, ми можемо лише сподіватись, що концентрація речовини була недостатньо великою, щоб спричинити смерть чи важкі каліцтва, та лише симптоматично допомагати людині пережити хімічну атаку. 

На жаль, треба розуміти, що навіть вчасно проведені реанімаційні заходи і детоксикація все одно не гарантують виживання. Адже отруєння мають і віддалені наслідки: уражуються нирки, печінка тощо.

 Інформацію опублікував Володимир ПЕТРИНИЧ