Новини
Міфи про інсульт
Правда: Усі хворі з інсультом якомога швидше мають бути доправлені до лікарні, де можуть отримати необхідну допомогу. Ситуації, коли перевезення в умовах "швидкої" може погіршити стан здоров'я пацієнта, трапляються дуже рідко. Якщо пацієнт знаходиться у погано оснащеній лікарні, слід порівняти ризики транспортування і ризики лікування у лікарні, де немає належних ресурсів (спеціалісти, томограф, лабораторія тощо).
Правда: Усім пацієнтам, які перенесли інсульт, необхідні консультація лікаря-невролога і обстеження, що дозволить зрозуміти причину того, що сталося, а також – необхідне лікування та профілактику під наглядом сімейного лікаря. Тільки таким чином можна зменшити ризик повторного інсульту на 50-80%.
Правда: Досить часто ліки, які при інсульті широко використовуються в Україні і вводяться за допомогою крапельниць (ліки для відновлення" мозку, так звані нейропротектори, "судинні препарати", антиоксиданти, антигіпоксанти тощо) не мають науково доведеної ефективності і не використовуються для лікування інсульту у розвинених країнах. Вітчизняні стандарти та протоколи з лікування інсульту, затверджені МОЗ України, чітко визначають перелік необхідних ліків.
Правда: Мозок людини має певну здатність самостійно відновлювати свою роботу, що призводить до зменшення порушень, але відбувається це не у кожного хворого, здебільшого при невеликих ураженнях і зазвичай не повною мірою. Щоби досягти максимального відновлення порушених функцій і повноцінного життя, абсолютна більшість пацієнтів зі стійкими післяінсультними порушеннями (не можуть ходити, самостійно вдягнутися чи вмитися тощо) потребує реабілітації. Реабілітація складається не з уколів чи крапельниць, а з занять з фізичним терапевтом, ерготерапевтом, логопедом, метою яких є відновлення порушених функцій і зменшення потреби у сторонній допомозі. Такі методи, як бджоли, п'явки, крапельниці з нейропротекторами не мають науково доведеної ефективності і не рекомендовані для використання.
Правда: Сьогодні фахівці добре знають фактори ризику інсультів. Вони включають похилий вік, неправильний спосіб життя і проблеми зі здоров’ям. До чинників способу життя, що підвищують ризик інсульту, належать куріння, зловживання алкоголем, недостатня фізична активність (менше 150 хв на тиждень), ожиріння. До числа медичних проблем відносяться підвищений кров'яний тиск (більше ніж 140/90 мм рт.ст. - головна загроза, навіть якщо пацієнт добре почувається), цукровий діабет, миготлива аритмія (підвищує ризик інсульту у 5 разів!), високий рівень холестерину.
Правда: "Прокапування" не має науково доведених переваг у профілактиці інсульту. За рекомендацією лягти "прокапатись" може стояти що завгодно, але не науково-обгрунтована сучасна профілактика чи лікування інсульту.
Правда: Відвідування сауни, якщо воно не пов'язане з вживанням алкоголю чи сильним зневодненням, не збільшує ризик інсульту. Що стосується фізичних навантажень, корисними можуть бути аеробні (динамічні) вправи (швидка ходьба, велосипед, плавання тощо), а от статичного навантаження (силові вправи) радимо уникати.
Правда: інсульт - це невідкладний стан. Якщо у людини раптово змінилось мовлення, перекосило обличчя або почали погано слухатись рука чи нога на одній половині тіла, слід негайно зателефонувати 103. На сьогодні існує дієве лікування при ішемічному інсульті (тромболізис), але він ефективний протягом 4,5 годин від появи перших ознак інсульту.
Правда: Дуже багато що залежить від можливостей лікарні. Мова і про обладнання (наприклад,томограф) і наявність лабораторії, реанімації, нейрохірургії, вузьких спеціалістів (кардіолога, ендокринолога, уролога, хірурга, ортопеда тощо), організацію лікування у відділенні, де перебуває пацієнт, рівень професійної підготовки та досвіду команди медиків. Найкращі результати лікування інсульту забезпечує багатопрофільна лікарня, де є Інсультний блок. Відмінністю Інсультного блоку є не тільки лікарі, які добре знаються на інсульті, та відповідне обладнання, а й медичні сестри з відповідною підготовкою, фізичні терапевти, логопеди тощо. |
Чим небезпечна стійкість до антибіотиків і як її уникнути
Винайдення антибіотиків значно знизило захворюваність і смертність від бактеріальних інфекційних хвороб. Та кілька десятиліть по тому людство стикнулося з новим викликом – антибіотикорезистентністю. Так називають стійкість бактерій до антибактеріальних препаратів (антибіотиків). Водночас люди і тварини стійкими до збудників хвороб не стають. І це – один із найбільш серйозних викликів для систем охорони здоров’я в усьому світі, нових антибіотиків за останні десятиліття майже не з’явилося. Збільшуються і ризики виникнення інфекційних ускладнень у пацієнтів після проведення оперативних втручань: наприклад, трансплантації органів чи кесаревого розтину. Антибіотикорезистентність, а точніше інфекційні хвороби, спричинені бактеріями з резистентністю, збільшують терміни перебування пацієнтів у лікарнях, зростання медичних витрат та смертність. З кожним роком лікувати бактеріальні інфекційні хвороби (до прикладу, пневмонію чи туберкульоз) стає все складніше. Уже зовсім скоро нераціональне використання антибіотиків може призвести до того, що інфекційні хвороби, які наразі швидко і без наслідків лікуються антибактеріальними препаратами, можуть стати смертельно небезпечними. І від цього не застрахована жодна країна світу. Як виникає резистентність? Коли ви вживаєте антибіотик, завжди є ризик того, що деякі бактерії стануть стійкими до нього. Ліки вбивають більшість збудників хвороб, проте невелика група все ж може встояти. Вони ростуть і поширюються, а іноді можуть навіть передавати таку стійкість іншим бактеріям. Коли збільшуються ризики розвитку резистентності? Вживання антибіотиків, коли це насправді не потрібно, наприклад, під час вірусних інфекцій – найбільший чинник, що сприяє розвитку резистентності. Антибіотики не діють на віруси. Тож коли ви починаєте приймати антибіотик при ГРВІ, ви і не лікуєте захворювання, і підвищуєте ризик антибіотикорезистентності. Також цей ризик зростає і при недотриманні режиму прийому ліків в ситуаціях, коли вони потрібні. Якщо ви припините приймати антибіотики занадто рано, ви можете не вбити всі бактерії, а ті, що не були вбиті, можуть стати стійкими, що ускладнить подальше лікування. Що можна зробити, щоб запобігти розвитку резистентності до антибіотиків? Дотримуйтеся правил гігієни. Регулярне миття рук – один з найкращих способів видалення мікробів та профілактики хвороб. Не порушуйте правил безпеки харчових продуктів (ретельно мийте і термічно обробляйте продукти). Вакцинуйтеся самі та вакцинуйте дітей. Чим менше ви хворієте, тим менше ризиків виникнення станів, які потребуватимуть прийому антибіотиків. Відповідально ставтеся до приймання антибактеріальних препаратів. Дотримання рекомендацій лікаря – найкращий спосіб запобігти резистентності.
|
Чи кожна подряпина загрожує правцем?
Війна — ідеальне середовище для поширення правця. Це небезпечне інфекційне захворювання, яке не передається від людини до людини, проте ним можна заразитися через пошкодження шкіри. Сприяють цьому підвищений ризик поранень та обмежений доступ до засобів гігієни й медичної допомоги. Бактерії, що спричиняють правець, живуть у ґрунті, пилу та кишковому тракті тварин. Інфікуватися можна навіть через крихітну подряпину, але ймовірність значно вища після отримання глибоких ран (порізів ножем, укусів тварин, травмування уламком деревини чи проколів цвяхом тощо). Смертність від правця сягає 70 %. Симптоми правця Збудник правця потрапляє в організм людини через кров. Токсини, що виділяють бактерії, вражають нервову систему. Симптоми правця виникають приблизно за тиждень після зараження, але можуть з’являтися й у проміжку між 3 днями і 3 тижнями. Найпоширенішим симптомом правця є стиснення щелеп. Правець також проявляється через:
Якщо інфікована людина вчасно не отримує медичну допомогу, правець може призвести до смерті від удушення. Для лікування правця, а також дифтерії, сказу і ботулізму вводять готові антитіла до збудника, які містяться в сироватці чи імуноглобуліні. Дія таких препаратів на організм людини є набагато важчою за дію вакцини. Але це рятує життя. Профілактика правця Найкращим способом захисту від правця є вакцинація. Відповідно до Національного календаря профілактичних щеплень, дитина отримує вакцину від правця у 2, 4, 6 та 18 місяців. У 6 та 16 років потрібна ревакцинація. Утім імунітет не зберігається на все життя, тому кожні 10 років — у 26, 36, 46, 56, 66 і надалі — ревакцинацію потрібно повторювати. Перші чотири щеплення дитині роблять вакциною АКДП (дозволяє отримати захист одразу проти трьох захворювань: дифтерії, правця й кашлюка). Для цього можна використовувати вакцини з ацелюлярним (або безклітинним) кашлюковим компонентом (АаКДП) або з цільноклітинним (АКДП). Обидві вакцини є неживими, проте формують стійкий імунітет до хвороб. Ревакцинацію проти дифтерії і правця в 6 років проводять вакциною АДП (без кашлюкового компонента), а в 16 і далі — застосовують вакцину АДП-м (зі зменшеним вмістом дифтерійного та правцевого антигенів). Вакцини від дифтерії і правця в державних закладах охорони здоров’я безоплатні. Важливо дотримуватися Національного календаря щеплень, адже тільки так можна підтримувати належний захист. Тож, якщо вам уже виповнилося 26 років, перевірте, коли ви востаннє отримували щеплення проти правця. Якщо минуло понад 10 років — обов’язково зверніться до свого сімейного лікаря, а якщо ви перемістилися через війну — до найближчої амбулаторії. Укладати декларацію з лікарем ще раз не потрібно. Якщо в дитинстві ви не вакцинувалися або точно не знаєте про це, необхідно отримати мінімум три дози вакцини проти правця й дифтерії (АДП-М) — спочатку першу дозу, через місяць — другу, через шість місяців після другої — третю. Обов’язково зробіть щеплення, якщо ви плануєте захищати Україну на фронті. У час війни, як і в мирний час, усі щеплення вносяться до електронної системи охорони здоров’я (ЕСОЗ). Проте радимо також отримати на місці довідку про проведену вакцинацію. Потурбуйтеся про власний захист! Зробіть щеплення проти правця! |
Струс головного мозку від дії вибухової хвилі: небезпека, симптоматика та перша допомога постраждалим
Девятий місяць російські окупанти систематично обстрілюють мирні міста та селища. Кожен вибух несе суттєву загрозу кожному, хто перебуває в радіусі ударної хвилі від розриву/потрапляння ракети чи снаряду. Навіть якщо у людини немає зовнішніх ушкоджень, це ще не означає, що вона не отримала травму. Одним із наслідків потрапляння під вибухову хвилю є закрита черепно-мозкова травма: струс головного мозку з можливою додатковою акубаротравмою (ураження слухового та вестибулярного апаратів). Варто зауважити, що струс головного мозку або легка черепно-мозкова травма (лЧМТ) має певні відмінності від такого ушкодження в результаті удару, спортивних травм чи дорожньо-транспортної пригоди. Це окремий травматичний вплив на головний мозок, до якого може додатись ураження слухового та вестибулярного апарату. Біофізика вибухових травм обумовлює характерні структурні зміни мозку та відповідну клінічну картину. Таке «невидиме поранення» спеціалісти називають ще «автографом» війни. Серед симптомів легкої черепно-мозкової травми можна виділити:
У випадку струсу головного мозку від дії вибухової хвилі необов’язково будуть усі перераховані симптоми. Проте в разі наявності хоча б кількох з них необхідно терміново звернутися за медичною допомогою. Якщо у людини поряд з вами спостерігаються симптоми струсу головного мозку, ви можете надати їй першу допомогу, поки «швидка» в дорозі:
Сам по собі епізод виникнення струсу від вибухової хвилі не смертельний. За певної низки факторів (невірний підхід до лікування або його відсутність в гострому періоді, повторні епізоди дії вибухової хвилі, особливості здоров'я та соматичний стан потерпілого, травми в минулому) струс головного мозку може мати віддалені наслідки, що проявляється у вигляді посткомоційного синдрому. За його наявності людина може довгий час відчувати слабкість, головний біль, різкі перепади настрою. До цього додаються проблеми зі слухом, з координацією, розлади пам’яті, зниження концентрації тощо. Посткомоційний синдром слід лікувати під наглядом медиків, які підбирають спеціальне лікування із застосуванням медикаментозних та немедикаментозних методів. |
4 міфи про застосування антибіотиків
Здатність мікроорганізмів (наприклад, бактерій) виживати під дією антимікробних препаратів (в наведеному прикладі – антибіотиків) називають стійкістю або резистентністю. Основна її причина полягає у нераціональному застосуванні антибіотиків, коли вони не потрібні (зокрема, і під час вірусних інфекцій), або порушенні режиму прийому, коли їхнє застосування виправдане. Саме тому боротьба з антибіотикорезистентністю – це клопіт не лише лікарів, а й пацієнтів: лікарі повинні призначати антибіотики лише в тих випадках, коли вони дійсно необхідні, і водночас – точно визначити, який саме з них допоможе вилікувати інфекцію. Пацієнти ж мають правильно приймати ліки – саме так, як сказав лікар. Майже за 100 років існування антибіотики врятували мільйони життів. Однак загроза антибіотикорезистентності може повернути нас до тих часів, коли люди вмирали від бактеріальної пневмонії. Є кілька міфів і упереджень щодо антибіотиків, які живуть попри розвиток медичної науки. Спробуймо розвінчати найпоширеніші з них. Міф: Антибіотики можна використовувати для лікування будь-якої інфекції Факт: Дії антибіотиків піддаються лише мікроогранізми, чутливі до них – бактерії. Тож антибіотиками лікують лише захворювання бактеріального походження, їх не застосовують у разі вірусних інфекцій, наприклад, COVID-19. У певних випадках для того, щоби зрозуміти, який саме препарат допоможе, потрібні додаткові обстеження. Міф: Якщо я забув прийняти дозу антибіотиків, я можу прийняти одразу подвійну Факт: Дотримуватися призначеного лікарем дозування важливо для підтримання певної концентрації препарату в крові – якщо вона падає, шкідливі бактерії виживають і стають резистентними до цього антибіотика. Якщо ви пропустили дозу, важливо прийняти її якомога швидше, але якщо вже наближається час наступного прийому ліків, зачекайте, прийміть потрібну (одноразову) дозу, а потім дотримуйтеся звичайного режиму та проконсультуйтеся з лікарем щодо подальшого лікування. Міф: Можна припинити прийом ліків, щойно покращиться самопочуття Факт: Необхідно дотримуватися порад свого лікаря та продовжувати лікування антибіотиками протягом усього часу, визначеного спеціалістом. Навіть якщо ви почуваєтеся краще. Лише дотримання повного курсу лікування дозволить вбити усі шкідливі бактерії та запобігти розвитку у них стійкості до антибіотиків. Міф: Можна «допити» антибіотики, що залишилися від попередніх призначень або попросити потрібні ліки у друга Факт: Не можна використовувати антибіотики, що залишилися від лікування попереднього захворювання без призначення лікаря. Так само не можна вживати ліки, призначені іншим особам, адже кожна людина, а отже захворювання і схема лікування – різні. Тому антибіотик, призначений одному пацієнту за такої ж хвороби, може не подіяти або спричинити негативні наслідки в іншого. Якщо ви маєте погане самопочуття, зверніться до сімейного лікаря. Лише лікар може правильно призначити лікування. |
Як розпізнати струс мозку, контузію та допомогти постраждалим
Струс мозку може спричинити удар по голові або падіння з висоти щонайменше 1 метра, коли м’які тканини мозку вдаряються об черепну коробку. Фізіологічно струс мозку може проявлятися:
Алгоритм дій допомоги постраждалому: Треба негайно дзвонити у 103, якщо людина у свідомості, але у неї є один з наступних симптомів:
Якщо людина зомліла, треба перевірити, чи вона дихає. Якщо так: покласти постраждалого у стабільне положення на бік та подзвонити у швидку. Якщо не дихає – необхідно невідкладно розпочинати серцево-легеневу реанімацію. Якщо ж людина у свідомості, але відчуває лише головний біль, варто дати анальгетик (наприклад, парацетамол). Треба забезпечити для постраждалої особи зручне положення тіла та знерухомити шийний відділ хребта. Якщо струс мозку стався у маленької дитини, діагностувати його може бути важче. Тому варто невідкладно звернутися до лікаря. Якщо ж удар по голові став наслідком вибуху, варто також переконатися, що людина не отримала контузію.
Як розпізнати контузію та допомогти постраждалим Через систематичні обстріли українці можуть отримати контузію. Причиною контузії може слугувати вибух снаряда або перебування в радіусі ударної хвилі. "Навіть якщо у людини немає зовнішніх ушкоджень, це ще не означає, що вона не отримала травму. Одним із наслідків потрапляння під вибухову хвилю є контузія. Також її може спричинити падіння з висоти чи потрапляння під обвал", – попереджають у МОЗ. Симптоми контузії:
Якщо людина втратила свідомість, потрібно покласти її на бік та забезпечити прохідність дихальних шляхів. За можливості – обмежити рух у шийному відділі хребта та звільнити груди та шию від одягу, якщо той заважає вільно дихати. За можливості – викликайте швидку. Сама контузія не страшна. Важливо, аби наслідки не псували якість життя після отриманої травми. У більшості випадків пацієнт відновлюється, проте у складніших ситуаціях може розвинутися постконтузійний синдром. Тобто симптоми тривають кілька діб. Також може бути слабкість, проблеми з концентрацією, перепади настрою. Проте лікування цього стану має проходити під наглядом медиків. |
Період активності отруйних змій. Як вберегтись від укусу?
Набряк Квінке: як розпізнати та надати першу допомогу
ЯК ПОДОЛАТИ ВТОМУ
Через бойові дії наш психологічний і фізичний стан змінюються. Щодня ми переживаємо вир емоцій — від ейфорії від перемог на полі бою наших Збройних сил, до апатії від того, що війна стає рутиною. Волонтерство та координація, військова служба, служба у територіальній обороні, робота, батьківство — вимагають інтенсивної та тривалої праці, подекуди з підвищеними ризиками і небезпекою. Додайте сюди нераціональний режим дня, прийомів їжі, сну. У такі моменти наш організм надмірно виснажується. Це нормально — почуватися не в тонусі у воєнний час. Проте якщо перейти межу, то знижується наша працездатність, розвивається виражена втома, виснажується нервова система. І якщо вчасно не подбати про себе, ці негативні процеси матимуть шкідливий вплив на наш організм. Як проявляється втома:
Як подолати втому?
На сьогодні немає ніякого спеціального медикаментозного лікування втоми, проте зміна поведінки неодмінно допоможе полегшити симптоми й подолати втому. Якщо всі намагання лишилися марними і ваш стан здоров’я не покращився — зверніться по допомогу до спеціаліста. Можливо, причини поганого самопочуття криються глибше, але правильно та своєчасно поставлений діагноз сприятиме швидкому одужанню. |
Інсульт: головні ознаки та перша допомога
Симптоми інсульту потрібно знати кожному - це може врятувати ваше життя або життя близької людини. Війна в Україні викликає сильний стрес в українців і ускладнює доступ до медичної допомоги. Кожній людині потрібно знати симптоми інсульту, щоб вчасно розпізнати цю підступну хворобу і надати першу допомогу. Що таке інсульт і чим він небезпечний Інсульт - це порушення кровообігу в головному мозку. Його причиною може бути закупорка тромбу або розрив судини. Через це до нервових клітин не надходить кисень і вони швидко відмирають. Інсульт може призвести до смерті або важкої інвалідності, якщо не надати допомогу вчасно. Види і симптоми інсульту Інсульт може бути ішемічним (закупорка судин головного мозку) або геморагічним (розрив судини і крововилив в мозок). Перший тип інсульту розвивається повільно і без головного болю, а другий - стрімко. Геморагічний інсульт є більш смертельним і вимагає невідкладної допомоги. Симптоми інсульту:
Швидко розпізнати інсульт можна наступними способами.
|