20 лютого співробітники кафедри анестезіології та реаніматології БДМУ (завідувач кафедри професор Коновчук Віктор Миколайович) в рамках сумісного засідання Асоціації анестезіологів та переривчастих курсів лікарів анестезіологів Чернівецької області провели регіональну науково-практичну конференцію «Актуальні питання корекції операційної стрес-відповіді».

Під час засідання з доповідями виступили:

Кобеляцький Юрій Юрійович, професор, завідувач кафедри анестезіології та реаніматології Дніпропетровської державної медичної академії з доповіддю «Нові підходи в регуляції операційної стрес-відповіді».

Ткач Єлизавета Петрівна, доцент кафедри внутрішньої медицини, клінічної фармакології та професійних хвороб з доповіддю «Порівняння низькомолекулярних гепаринів та їх місце в фармакотерапії пацієнтів різного профілю з точки зору доказової медицини».

Андрущак Андрій Васильович, асистент кафедри анестезіології та реаніматології з доповіддю «Новітні рекомендації проведення серцево-легеневої реанімації».

Інформація на сайті БДМУ

Матеріал підготував: Акентьєв Сергій, доцент кафедри анестезіології та реаніматології

Упродовж 28 січня – 4 лютого доцент кафедри анестезіології та реаніматології БДМУ Володимир Петринич взяв участь у стажуванні в рамках Освітньої програми для лікарів, організованої Асоціацією французько-української співпраці у сфері охорони здоров’я та фармації (ASFUDS) за сприяння Світової федерації українських лікарських товариств (СФУЛТ).

 Метою французько-української освітньої Програми було ознайомлення українських лікарів з кращими у світі моделями охорони здоров’я, роботою медичних установ та системою підготовки медичних кадрів у Німеччині та Франції.

Стажування відбувалося в Берлінському медичному університеті Шаріте (Німеччина) та на клінічних базах університетів імені Рене Декарта, імені Дені Дідро (Франція). Програма стажування передбачала відвідування медичного факультету та музею історії медицини Берлінського Шпиталю Шаріте, медичного факультету Університету імені П’єра і Марії Кюрі, відділень ургенції  шпитального центру Беклер в Кламарі та Шпиталю Біша, регіонального шпитального центру Мецу, відділення кардіології Європейського Шпиталю Помпіду.

Інформація на сайті БДМУ

23 жовтня кафедрою анестезіології та реаніматології спільно з асоціацією анестезіологів Чернівецької області було проведено міжрегіональну науково-практичну конференцію «Актуальні питання анестезіології та інтенсивної терапії».

 На форумі виступили Головний позаштатний анестезіолог МОЗ України, голова асоціації анестезіологів України д.мед.н., професор Дубров Сергій Олександрович з доповіддю «Плазмозамінники в практиці лікаря анестезіолога»; обласний позаштатний анестезіолог, асистент кафедри анестезіології та реаніматології БДМУ Кушнір С.В. та клінічний ординатор Рибарчук А.В. з доповіддю «Ентеральне та парентеральне харчування у відділеннях інтенсивної терапії»; професор Коновчук Віктор Миколайович та асистент кафедри анестезіології та реаніматології з доповіддю «Реґіонарна анестезія. Що нового?».

Конференція проходила активно, в обговоренні взяли участь практичні лікарі. Предметом обговорення були дискусійні питання інфузійно-трансфузійної терапії в інтенсивній терапії.

Інформація на сайті БДМУ

12 жовтня на кафедрі анестезіології та реаніматології за участю лікарів-інтернів та клінічних ординаторів відбувся День інформації за темою: «Трагічне та комічне в анестезіології», присвячений Всесвітньому дню анестезіолога.

Представлений матеріал супроводжувався презентацією та підібраним відеоматеріалом.

Під час заходу відбулася жвава дискусія із співробітниками кафедри, в якій піднімались питання впливу наркозу на організм людини.

Захід було підготовлено та проведено провідним бібліотекарем інформаційно-бібліографічного відділу з сектором інформаційного обслуговування Софією Задерей та асистентом кафедри Андрущаком Андрієм.

Інформація на сайті БДМУ

Думки про професію: «Анестезіолог – це той, хто стоїть біля голови»

Сучасна анестезіологія набула небувалого розквіту. Вона базується на досягненнях медичної науки і практики. Анестезіолог володіє низкою потужних анестетиків, які в повній мірі, ефективно і надійно гарантують втрату хворим відчуття болі під час операції.

Недаремно, на другий день після операції при відвідуванні прооперованого останній дивиться на анестезіолога, нерідко, з подивом – як вперше бачить! А в руках цього спеціаліста на момент операції знаходилися всі важелі керування та  корекції всіма функціями органів і систем організму, коли виключається самостійне дихання і втрачається свідомість. Впевненість і рішучість анестезіолога допомагає хворому перейти психологічний бар’єр і пересилити свій страх перед майбутньою операцією.

Пацієнт самої операції не пам’ятає, після анестезії, інколи, навіть не вірить, що все вже позаду, операція скінчилася. А лікар анестезіолог вже спішить до іншого пацієнта, який потребує його допомоги. Результати роботи хірурга ще тривалий час турбують пацієнта. А ось робота лікаря анестезіолога здійснюється поза свідомістю пацієнта, він її не бачить. Як ми не бачимо свого янгола-охоронця, який нас оберігає і направляє, про якого ми не часто згадуємо. Необхідно констатувати, що по емоційній напруженості «злету» і «посадки», розподілу уваги і швидкості реакції роботу анестезіолога нерідко порівнюють з льотною справою. Любов і повага до професії, розуміння впливу анестезії на організм, покращення умов безпеки пацієнта під час знеболення, все це підсвідомо формує думку, що найкраща анестезія – це та, яку вдалося уникнути!

Доцент кафедри анестезіології та реаніматології Сергій Акентьєв.

Інформація на сайті БДМУ

 Змагання проходили на базі НОК «Червона калина» Тернопільського державного медичного університету ім. І.Я. Горбачевського.

Студенти БДМУ: Ванат В.Я, 24 гр. VI курсу, Кидановський І.О. 17 гр. VI курсу, Коваленко І.Ю. 24 гр. VI курсу, Кронда Ю.О. 15 гр. VI курсу (керівник групи Андрущак А.В. асистент кафедри анестезіології та реаніматології, завідувач кафедри, професор Коновчук В.М.) за сприяння Центру ОКУ «Чернівецький обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф» (заступник директора Паушак С.Т.), досягли успіху на І олімпіаді з стимуляційної медицини з міжнародною участю, де отримали кубок за перемогу у фаховому конкурсі, ставши найкращими у наданні невідкладної допомоги постраждалому при утопленні.

Окрім змагань, учасники мали можливість ознайомитись з останніми технологіями і здобутками європейської медицини в галузі невідкладної допомоги, прийняти участь у роботі майстер-класів за технологіями європейських рекомендацій.

Інформація на сайті БДМУ

Доцент кафедри анестезіології та реаніматології Анатолій Ковтун пройшов науково-педагогічне стажування у Барселоні (Іспанія) в ESEI International School Barcelona.

Організація навчального процесу та інноваційні методи навчання стали основою програми стажування. Зокрема, були обговорені новітні методи навчання студентів, вимоги до публікацій наукових робіт у європейських наукових журналах.

Під час стажування Анатолій Іванович відвідав лекції та семінари у Барселонському університеті, заснованому ще у 1450р.

«Заняття проходять у постійному активному спілкуванні лектора з аудиторією. жваво, хоча відвідування лекцій, як і у більшості європейських вузів не обов’язкове, студенти можуть прослуховувати лекції онлайн і навіть задавати запитання лектору, знаходячись вдома чи у дворі університету (всі лекційні зали обладнані відповідною електронною технікою). Записи усіх лекцій зберігаються у електронному вигляді та за потреби студенти та усі бажаючі можуть переглянути їх. Викладачі, які виконують наукову роботу можуть брати творчу відпустку на рік або більше, причому виконання роботи може проводитися у будь-якму університеті світу, але по завершенню роботи дають детальний звіт та проводиться аналіз роботи керівниками навчального закладу,» – розповідає лікар-анестезіолог.

Як зазначає Анатолій Іванович, особливу увагу викладачі приділяють активним нестандартним креативним студентам, виокремлюють їх із основної маси студентів, залучають до виконання складних наукових досліджень, дають можливість самореалізуватися. Багаторічний європейський досвід підтвердив правильність такого підходу до підбору та підготовки молодих талановитих науковців, які в подальшому стають авангардом світової науки.

Інформація на сайті БДМУ

Політравма – пошкодження двох внутрішніх органів і більше в одній порожнині (поранення тонкої і товстої кишок, розрив печінки та селезінки, пошкодження обох нирок), травми в межах двох і більше анатомо-функціональних утворень опорно-рухової системи (перелом стегна і плеча, перелом обох кісток п'ят), пошкодження магістральних судин і нервів в різних анатомічних сегментах кінцівки або кінцівок.

На догоспітальному етапі надають невідкладну допомогу: припиняють кровотечу, при порушенні дихання забезпечують прохідність дихальних шляхів і штучну вентиляцію легень, при зупинці серця роблять непрямий масаж і використовують медикаментозні засоби.

Надання невідкладної допомоги у випадку клінічної смерті вимагає прийняття рішення впродовж 7-10 сек. А тривалість клінічної смерті, до розвитку незворотніх змін в організмі складає всього 3-5 хв.

Як поставити діагноз клінічна смерть?

Істинні ознаки стану клінічної смерті:

зупинка серця (відсутність пульсу на сонних артеріях);

зупинка дихання (відсутність дихальних рухів грудної клітки);

широкі зіниці, які не реагують на світло.

Які заходи проводити у випадку зупинки кровообігу?

Рекомендації європейської Ради по реанімації 2005 – 2010 - 2015р.р. (ERC Guidelines for Resuscitation):

Долікарняний етап: BLS – Basic Life Support.

Етап кваліфікованої медичної допомоги: ALS – Advanced Life Support.

С (Circulation). Штучна підтримка кровообігу. В перші 30 с зупинки серця – прекордіальний удар; потім – непрямий масаж серця. Кількість компресій на 1 хв – 100 - 120; глибина прогинання –5-6 см. Співвідношення компресій грудної клітки та штучного дихання – 30:2.

А (Air). Відновлення прохідності дихальних шляхів: очищення рота від патологічного вмісту, видалення зубних протезів, потрійний прийом Сафара; на етапі ALS – використання повітреводу та ларінгомаски, комбітьюбу, інтубація трахеї.

В (Breathing). Штучна вентиляція легень. На етапі BLS – “рот до роту” видихуваним повітрям, на етапі ALS – мішком Амбу, респіратором. Дихальний об’єм – 500-600 мл (6-7 мл/кг) мл (для дорослого).

Шляхи оптимізації Серцево-легеневої реанімації:

Організаційні заходи.

Освітні програми: підвищення якості проведення серцево-легеневої реанімації очевидцями події за допомогою диспетчерської служби, яка цілодобово надає інструкції з виконання прийомів СЛР;

Матеріально-технічне забезпечення.

Прискорення проведення дефібриляції за рахунок оснащення дефібриляторами громадських місць (аеропортів, супермаркетів, вокзалів, готелів тощо), а також автомобілів правоохоронців та пожежних машин.

Сучасні засоби для проведення СЛР.

АЗД – автоматичний зовнішній дефібрилятор. AED – automated external defibrillator) - це прилад, що сам визначає показання до проведення дефібриляції після накладання електродів потерпілому в критичному стані.

Використання автоматичних зовнішніх дефібриляторів (АЗД, англ.-AED) не лише медичними працівниками (лікарі, фельдшери, медичні сестри), але і парамедиками (рятувальники, міліція, охорона, стюардеси тощо) дозволить підвищити шанс на виживання!

Матеріал підготував:  асистент кафедри анестезіології та реаніматології Андрій Андрущак.

Інформація на сайті БДМУ

Анафілактичний шок – це системна алергійна реакція негайного типу, яка виникає внаслідок швидкого і масивного виділення медіаторів із тканинних базофілів (тучних клітин) та базофілів периферійної крові при повторному контакті організму з антигеном (алергеном). Він є найбільш тяжким системним проявом алергії негайного типу.

Найчастіше виникає у відповідь, як на парентеральне застосовування лікарських або діагностичних засобів, так і у випадку перорального вживання ліків і харчових добавок, укусів комах та ін. При цьому кількість антигену не має суттєвого значення. Анафілактичні реакції можуть спостерігатися, також, внаслідок застосування алергенів для діагностики і лікування хворих з алергійними захворюваннями, при ін’єкціях протигрипозної, коклюшної, тифозної вакцин, правцевого, дифтерійного анатоксину.

У розвитку анафілактичної реакції розрізняють три фази: імунологічну, патохімічну і патофізіологічну. При надходженні алергену в сенсибілізований організм відбувається поєднання його з антитілами, фіксованими на клітинних мішенях, внаслідок чого виникають зміни в структурі молекули антитіла. В клітинах відбувається утворення і секреція різноманітних медіаторів - гістаміну, серотоніну, брадикініну та гепарину.

Клінічні прояви анафілактичного шоку характеризуються порушеннями функції дихання, гемодинамічними розладами, проявами з боку шкіри та ЦНС. Вони зумовлені виділенням гістаміну та інших медіаторних речовин з базофілів та тучних клітин, що і зумовлює втрату судинного тонусу, різке зменшення периферійного опору судин і, як наслідок, зниження артеріального тиску та інщі прояви. В процесі відбувається втягнення гладкої мускулатури бронхів, підвищення судинної проникності, гіперсекреція залоз.

Особлива роль у патогенезі анафілактичного шоку належить еозинофілам. Під час активації з них звільнюються ферменти, що беруть участь у сповільненні анафілаксії.

Клінічні прояви анафілактичного шоку виникають через 3-30 хв. після надходження алергену в сенсибілізований організм. Розрізняють три ступені тяжкості клінічних проявів, які залежать від їх вираженості: легкий, помірно тяжкий і тяжкий (блискавичний).

Легкий перебіг: продромальний період, зазвичай не тривалий - 5-10 хв. Характеризується появою свербіжа, висипами на шкірі по типу кропив’янки, еритеми, виникають відчуття печіння або жару. Може виникнути набряк Квінке з різноманітною локалізацією. Хворі скаржаться на головний біль, запаморочення, загальну слабість, страх смерті , нестачу повітря, шум у вухах, погіршення зору, оніміння язика, губ, пальців, болі в животі, попереку. У деяких хворих виникає бронхоспазм, часто - блювання, рідкі випорожнення, мимовільні дефекація та сечовипускання. Навіть під час легкого перебігу хворі непритомніють. Артеріальний тиск знижений, тони серця глухі, пульс ниткоподібний, частий.

При помірно тяжкому перебігу, крім описаних симптомів, приєднуються судоми та задуха. За рахунок зростання активації фібринолітичної активності крові можуть виникнути кровотечі: носові, шлунково-кишкові, маткові.

Тяжкий перебіг характеризується миттєвим розвитком клінічної картини. Хворі швидко непритомніють. Відмічаються різка блідість та ціаноз шкірних покривів, великі краплини поту на чолі, виділення піни з рота, зіниці розширені, тонічні й клонічні судоми. Тони серця не вислуховуються, АТ та пульс не визначаються. За умов тяжкого перебігу відзначається високий відсоток летальності. Причинами смерті, зазвичай є гостра судинна недостатність, асфіксія, тромбоз судин мозку, серця, крововиливи у життєво важливі органи.

В післяшоковому періоді можуть спостерігатися симптоми ураження нирок, печінки, міокарда, гемолітична жовтяниця, агранулоцитоз, а також ураження нервової системи у вигляді менінгоенцефаліту, арахноїдиту, поліневриту.

Лікування полягає в наступному:

1.  Хворого кладуть на спину, на тверду поверхню, піднімають ноги, опускають голову, виводять щелепу для попередження западання язика.

2. Якщо антигенний матеріал було уведено в кінцівку, слід накласти на неї джгут проксимальніше місця уведення. Саме ж місце уведення слід обколоти 0,1% розчином адреналіну та прикласти лід, що уповільнить всмоктування антигену.

3. В/в 0,1% розчин адреналіну гідро хлориду в кількості 0,5 – 1,0 мл., на 10 мл. 0,9% розчину натрію хлориду. Повторні уведення такої ж дози слід проводити кожні 10 – 20 хв. до початку інфузії дофаміну, а за його відсутності – до повної стабілізації гемодинаміки.

4. Інфузійна терапія розчинами: Рефортан, Рефортан-плюс, Стабізол, Сорбілакт та розчини струмкнево до появи АТ, потім краплинно до остаточної стабілізації гемодинаміки.

5. Ɛ-амінокапронова кислота 5% - 100 мл. в/в краплинно (притаманна антиалергійна дія, а також пригнічується утворення антитіл).

6. Інгібітори протеолітичних ферментів (Гордокс 100 тис. АКкрОд, Контрикал 20 – 50 тис. АТрОд, Трасилол 100 – 200 тис. Од) – в/в, краплинно, на 20 мл. фізіологічного розчину натрію хлориду.

7. Глюкокортикостероїди: Преднізолон – 60-90 мг. + гідрокортизон 125 мг. в/в кожні 4-6 год.

8. Антигістамінні препарати (Тавегіл 2,0 мл, Супрастин 2%-3,0 мл та ін.) – в/м або в/в.

9. Дофамін – 200 мг (4% - 5,0 мл) на 200,0 мл. 0,9% р-ну натрію хлориду в/в краплинно (20-30 крапель/хв., під контролем АТ).

10. Киснева терапія.

11. При вираженому та тривалому бронхоспазмі - трахеостомія.

12. За необхідності - реанімаційні заходи (непрямий масаж серця, штучна вентиляція легень).

Інформація на сайті БДМУ

Матеріал підготував: асистент кафедри анестезіології та реаніматології Петро Кифяк.