Через нові технології – до успіху лікування

опубліковано 5 черв. 2016 р., 06:10 Петринич Володимир Володимирович ‎(БДМУ, Чернівці)‎
Кожної осені, коли природа огортається золотим багрянком, дата 16 жовтня для анестезіологічного загалу є особливою.
Історія медицини свідчить про те, що саме в цей день далекого 1846 року в Массачусетському госпіталі (Бостон, США) хірург і стоматолог В.Мортон виступив публічно у ролі першого в світі анестезіолога, провівши успішний ефірний наркоз при видаленні хірургом Дж.Уорреном пухлини шиї у хворого Дж.Еббота.
З позицій сьогодення, звертаючи увагу на основні досягнення анестезіології по забезпеченню адекватної, безпечної для пацієнта, анестезії, не можна не згадати і про успіхи інтенсивної терапії та реанімації. Адже, після успішної операції та вдалого наркозу не менш важливим є провести пацієнта до повного одужання. Тому впровадження нових технологій, спрямованих на покращення результатів діяльності анестезіологів - реаніматологів та інтенсивістів, сприймається як загальний здобуток на шляху досконалості медичної допомоги критичним хворим.
У день професійного свята прийнято згадувати основні етапи становлення, особливості організації анестезіологічної служби в Україні і на Буковині в різні роки. Як відомо, кафедра анестезіології та реаніматології (завідувач д.мед.н., професор В.М.Коновчук) виникла в 1995 році на базі існуючого з 1967 року курсу анестезіології та реаніматології, який був у складі кафедри факультетської хірургії (завідувач д.мед.н, професор Б.О.Мільков). Науковці курсу, а потім кафедри анестезіології та реаніматології завжди були виразниками нових ідей, спрямувань розвитку, впроваджень у практику анестезіології та інтенсивної терапії нових методик анестезії та лікування. Досить нагадати, що вже в 60-і роки (з 1962 р.) в обласній лікарні м.Чернівці почав функціонувати апарат «Штучна нирка» («АИП-140») і хворим з гострою нирковою недостатністю проводився екстракорпоральний гемодіаліз. Унікальність цього факту сприймається ще більш виразніше, коли нагадити, що гемодіаліз у бувшому СРСР почав розвиватися з 1958 року. Пізніше був створений перший на Буковині і в західному регіоні України міжобласний центр «Штучна нирка». Так виник на терені нашого краю в медицині новий напрямок –активна хірургічна детоксикація при різних екзо- та ендотоксикозах. Наукове обгрунтування розвитку і оптимізації нових методик забезпечували співробітники кафедри: професор Стащук В.Ф., доцент Ротар В.І., асистенти Акентьєв С.О., Фотокакіс К.В., клінічні ординатори Коновчук В.М., Уца В.В., Іванов В.С., Мулєр Б.В.
Одною з яскравих сторінок історії кафедри анестезіології та реаніматології є, безумовно, освоєння та впровадження в практику відділення реанімації методу екстракорпорального підключення донорської селезінки свині (ксеноселезінки). Цей метод почав активно розроблятися у 80-і роки минулого століття під керіництвом професора Ципіна А.Б. (м. Москва, Росія) при гнійно-септичних захворюваннях і ускладненнях. Ідея впровадження ксеноселезінки в Чернівцях належить доценту В.І.Ротару, який, до речі, керував курсом анестезіології та реаніматології у 1988-1992 роках. Автор цього допису для освоєння методики був відряджений у м. Казань Татарської РСР (Росія) у травні 1989 року. До підготовки сеансів підключення ксеноселезінки долучився завідувач відділення реанімації А.Д.Руснак. Інженерне забезпечення здійснював талановитий інженер В.М.Іванов. Методика була доповнена створенням спеціального термостабілізатора. Останній забезпечував стабільність температурного режиму селезінки свині в екстракорпоральному колі, яка знаходилася під час сеансу в спеціальному контейнері у фізіологічному розчині (світлина №1, №2). Починаючи з вересня 1989 року на Буковині були зроблені хворим десятки сеансів хірургічної детоксикації за допомогою ксеноселезінки. Це були в основному пацієнти з гострим і хронічним сепсисом. Проте перша успішна операція запам’яталася особливо. Її було здійснено хворій Скиданюк Калині Дмитрівні (світлина №3). Недуга, якою страждала жінка, вимагала термінового втручання. Сеанс детоксикації пройшов без ускладнень, хвора вже під час активної детоксикації відчула покращення. Після завершення сеансу на згадку було зроблено фото співучасників операції (світлина №4). В недільному номері газети «Радянська Буковина» від 22 жовтня 1989 року з’явилася стаття кореспондента Л.Черняк«Нараз відчула життя» (світлина №5) з розповіддю про перипетії науковців на шляху впровадження нової методики. Про результати дослідження впливу ксеноселезінки на організм хворих, зокрема імунний статус, доцент В.І.Ротар неодноразово висвітлював у науковій пресі і доповідав на різних наукових форумах.
Сьогоднішня багатогранна діяльність кафедри анестезіології та реаніматології продовжує включати розробку і оптимізацію методів хірургічної детоксикації у критичних хворих. На це спрямована і науково-дослідна робота кафедри «Клінічне та експериментальне обґрунтування оптимізації методів лікування екзо- і ендотоксикозів» (2015-2019 рр.). Під керівництвом завідувача кафедри д.мед.н., професора В.М.Коновчука проводяться дослідження молодих науковців кафедри (асистент Андрущак А.В., аспірант Максимчук Н. О., магістрант Рибарчук А.В.), метою яких є удосконалення еферентних методів детоксикації (як інтракорпоральних, так і екстракорпоральних) в умовах інтенсивної терапії та реанімації.

Comments