Слово про вчителя

опубліковано 11 черв. 2019 р., 08:38 Петринич Володимир Володимирович ‎(БДМУ, Чернівці)‎

До 80-ліття з дня народження професора Стащука Володимира Федоровича.

 7 червня 2019 року виповнюється 80 років з дня народження Володимира Федоровича Стащука, доктора медичних наук, професора. Сьогодні я пишу це повідомлення як учень Володимира Федоровича. Необхідно зауважити, що мені в житті повезло на вчителів і добрих людей, як в шкільні роки, так і по життю.

Так доля склалася, що починаючи з 1983 року був зарахований в ОКЛ м.Чернівці на посаду хірурга «штучної нирки». Необхідно зауважити, що вже з 1962 року в лікарні вже існував Центр екстракорпорального гемодіаліза («штучної нирки»). На базі відділення анестезіології та реанімації ще з 1967 року існував курс анестезіології та реаніматології на чолі з доцентом В.Ф. Старуком. Курс проводив наукове керівництво відділенням, вирішуючи актуальні проблеми анестезіології та інтенсивної терапії.

Під керівництвом В.Ф.Стащука в практику реанімації та інтенсивної терапії вперше були впроваджені нові перспективні методи детоксикації організму – гемосорбція і лімфосорбція, удосконалювався метод екстракорпорального гемодіалізу, зокрема поєднання його з гемосорбцією під час детоксикації. В цей час і я включився в роботу відділення реанімації, чому сприяв Володимир Федорович. Мене зразу вразили його наполегливість, природна інтуїція і цілеспрямованість. Він міг зразу всіх впевнити щодо ведення критичних пацієнтів з метою усунення інтоксикації, або в об'ємі анестезіологічного забезпечення тяжких хворих.

Особисто Володимиром Федоровичем  були проведені морфофізіологічні та експериментально-клінічні дослідження по застосуванню сорбційних методів детоксикації. Перша лімфосорбція в Україні була проведена в Чернівцях у грудні 1979 року, а перша гемосорбція – у вересні 1981 року. Результатом наполегливої праці над розробкою нових методів лікування в 1985 році був захист В.Ф.Стащуком докторської дисертації на тему «Перфузія лімфатичної системи в реаніматології та інтенсивній терапії».

Висновки дисертаційної роботи лягли в основу методичних рекомендацій «Лімфогенні методи в реаніматології та інтенсивній терапії», затверджені МОЗ СРСР в 1985 році. В цей час в обласній клінічній лікарні м.Чернівці було відкрито центр гемосорбції та лімфогенних методів. Керівником центру став В.Ф.Стащук, він брав безпосередню участь у проведенні перших операцій з еферентної терапії в Чернівцях, Київі, Хмельницькому, Івано-Франківську, Тернополі, а також у впровадженні наукових розробок під час закордонного відрядження в Об'єднаній республіці Танзанія (1988-1992 рр.). В.Ф.Стащук був багатий на ідеї, особливо в царині еферентної терапії. Тому і я був захоплений цими методами. Спочатку займався активно налагодженням хворим ендолімфатичної та лімфотропної антибіотикотерапії. Працював хірургом «штучної нирки» при гострих випадках ниркової недостатності у хворих реанімаційного профілю, брав участь в налагодженні і проведенні гемосорбції, лімфосорбції, пункцією крупних вен у відділенні реанімації та інтенсивної терапії. Володимир Федорович постійно працював над удосконаленням методів детоксикації в плані зменшення впливу детоксикуючих систем на організм хворого. Тому він так впевнено рекомендував впровадити в практику лікаря метод плазмосорбції, при якому очищена плазма пацієнта повертається в організм без ушкодження формених елементів. З легкої руки Володимира Федоровича напрацювання щодо плазмосорбції лягли в основу моєї кандидатської дисертації на тему «Застосування плазмосорбції в порівняльному аспекті з гемосорбцією і плазмаферезом в клініці інтенсивної терапії», яка була захищена в 1996 році. В.Ф.Стащук завжди був для мене вчителем не тільки в навчальній і науковій діяльності, але в житейських питаннях, хоча не завжди поділяли одну і ту ж думку. Він є прикладом відданості і любові до медицини і вибраного фаху «анестезіологія». Генеруючи нові ідеї, як зараз ми говоримо «нові технології», «інновації», він заряджав молодь, спонукаючи до освоєння нових висот обраної професії і до залучення лікарів до наукової діяльності. В цьому і залишається основний зміст роботи вчителя в будь-якій царині.


Матеріал підготував: Сергій Акентьєв, доцент кафедри анестезіології та реаніматології

Інформація на сайті БДМУ

Comments