Лікувальна робота

         Після створення в 1967 році курсу анестезіології та реаніматології, а з 1995 року – кафедри анестезіології та реаніматології, наукові дослідження співробітників підрозділу невід’ємно були пов’язані з лікувальною роботою.

У практику анестезіології, інтенсивної терапії та реанімації постійно впроваджувалися нові, більш ефективні, методи, як анестезіологічного забезпечення, так і хірургічної детоксикації при різних екзо- та ендотоксикозах. Цей період позначений участю співробітників курсу в організації і проведенні планових операцій на серці, впровадженні в практику гіпносугестивного методу на всіх етапах анестезіологічного забезпечення хворих, а також нового на той час в Україні методу екстракорпоральної детоксикації – гемодіалізу. Активну участь в лікуванні хворих брали зав.курсом, доцент В.Ф.Стащук, асистент В.І.Ротар, клінічні ординатори В.М.Коновчук, В.В.Уца, В.С.Іванов.


На практиці вивчалося і застосовувалося комбіноване знеболення та підбір інфузійної терапії при хірургічному лікуванні ускладнень виразкової хвороби шлунка та дванадцятипалої кишки. Результати роботи склали основу кандидатської дисертації В.І.Ротара, захищеної в 1979 році.

На межі кінця 70-х і початку 80-х років, усвідомлюючи необхідність розширення арсеналу інших методів детоксикації, зусиллями співробітників курсу почали застосовувати сорбційні методи: лімфосорбція, гемосорбція, комбінування гемодіалізу з гемосорбцією. Перші операції з лімфатикостомії та подальшою лімфосорбцією на базі ОКЛ м.Чернівці проведені 29.12.1979 р. та 28.04.1980 р. хворим на цироз печінки та гострим токсичним гепатитом доцентом Ф.З.Головко за участю доцента В.Ф.Стащука, ангіохірурга В.О.Кривича та клінічного ординатора В.В.Уци. В подальшому лімфатикостомії проводилися за участі ангіохірургів, а також доцента В.І.Ротара, асистентів К.Ф.Фотокакіса і С.О.Акентьєва, клінічного ординатора Б.В.Мулера. Перша гемосорбція проведена у вересні 1981 року хворому на гостру печінкову недостатність невідомої етіології. З 1983 року екстракорпоральний гемодіаліз почати застосовувати разом з гемосорбцією, що підвищувало ефективність детоксикації. Розробляючи різні варіанти перфузії лімфатичної системи, співробітники кафедри (клінічні ординатори В.С.Іванов, В.М.Коновчук, Б.В.Мулер, асистенти К.І.Фотокакіс, С.О.Акентьєв) виконували налагодження ендолімфатичної антибіотикотерапії у комплексі з уведенням антибіотиків іншими шляхами. Щорічно виконувалося 70-80 гемосорбцій, 20-30 гемодіалізів, 30-35 лімфосорбцій, 120-140 катетеризацій периферичних лімфатичних судин.

З вересня 1989 року під керівництвом доцента В.І.Ротара за участю асистента С.О.Акентьєва проведені десятки операцій по екстракорпоральному підключенні донорської свинячої селезінки у хворих на гострий та хронічний сепсис. Починаючи з лютого 1992 року зусилля співробітників були зосереджені на впровадженні в практику методу плазмосорбції, оскільки за умов інтенсивної терапії цей метод показав свої переваги як у плані збереження формених елементів крові від детоксикуючих систем, так і в плані уникнення переливання великих доз донорської плазми. Матеріал клінічного застосування фракційної плазмосорбції став основою кандидатської дисертації асистента С.О.Акентьєва (1996 р.).

Оптимізуючи метод плазмосорбції, кафедрою розроблена і впроваджена методика масивної поточної плазмосорбції, яка дала можливість очищати від токсинів більші об’єми плазми            (перша операція проведена 28.01.97 року хворому з токсичним гепатитом за участю професора В.М.Коновчука, асистента С.О.Акентьєва, магістра М.М.Кокалка, зав. відділенням анестезіології з ліжками інтенсивної терапії А.Д.Руснака). Операція детоксикації стала більш ефективною і оптимальною, були отримані нові наукові дані стосовно детоксикаційного ефекту метода.

Виконання науково-дослідної роботи «Вивчення стану окремих функціональних систем у хворих з високим операційним ризиком, важкими екз0 та ендотоксикозами з метою корекції, диференційного застосування екстра- та інтракорпоральних методів детоксикації» (2000-2004 рр.) об’єднала три важливі актуальні клінічні проблеми: оптимізація лікування ендотоксикозу у хворих з гнійно-септичними ускладненнями (озонування, плазмаферез, УФО крові, кріоплазмосорбція); оптимізація анестезіологічного забезпечення трансуретральних резекцій передміхурової залози з метою профілактики ТУР-синдрому; вивчення стану оксидантно-антиоксидантної системи та функцій нирок у хворих на гнійно-септичні захворювання за умов гіпербарооксії (ГБО) з метою відпрацювання оптимальних режимів гіпербарооксії та медикаментозної корекції процесів перекисного окиснення. Забезпечуючи безпосередньо анестезіологічне забезпечення при операціях у хворих на гіпертрофію передміхурової залози, проведення сеансів ГБО у хворих на гнійно-септичні захворювання, сеансів плазмаферезу з інфузією сорбілакту у хворих на ендотоксикози, асистенти М.М.Кокалко (2002 р.), А.І.Ковтун (2003 р.)  та Я.О.Маковійчук (2009 р.) отримали нові наукові дані та захистили кандидатські дисертації.

На сучасному етапі лікувальна робота співробітників кафедри тісно пов’язана з науковою і викладацькою діяльністю. Остання носить лікувально-діагностичний, науково-методичний та консультативний характер. Щоденні клінічні обходи професора В.М.Коновчука, доцентів В.І.Ротара, С.О.Акентьєва, М.М.Кокалка (ОКЛ, ЛШМД), проведення знеболень та операцій по детоксикації (плазмаферез, ультрафіолетове опромінення крові та ін.), навчання лікарів-анестезіологів області на переривчастих курсах, на циклах стажування, передатестаційних циклах та циклах тематичного удосконалення з метою підвищення кваліфікації, створення Асоціації анестезіологів-реаніматологів області є ваговим підтвердженням цього. Співробітники кафедри активно застосовують нейроаксіальні методи та методи загальної анестезії у різних хірургічних відділеннях ОКЛ та ЛШМД. Зокрема, при таких складних оперативних втручаннях, як біфуркаційному протезуванні аорти, аневризмах черевного відділу аорти, ендартеректомії сонних артерій, трануретральних резекція передміхурової залози тощо. Щорічно співробітниками кафедри консультується      800-900 хворих, в операційних забезпечується 1200-1300 знеболень.

За час існування кафедри в практику охорони здоров’я зроблено понад 120 впроваджень, з них найбільш вагомі: гемосорбція, лімфосорбція, плазмосорбція, плазмаферез, ультрафільтрація крові, екстракорпоральне підключення донорської свинячої селезінки, ультрафіолетове опромінення крові, внутрішньосудинне лазерне опромінення крові, озонування крові, ендолімфатична та лімфотропна антибіотикотерапія, перфузія лімфатичної системи, комбіноване знеболення та інфузійна терапія при хірургічному лікуванні виразкової хвороби шлунка та дванадцятипалої кишки, анестезіологічне забезпечення трансуретральних резекцій передміхурової залози, лікування хворих на гломерулонефрит з нефротичним синдромом еферентними методами, поєднане застосування гіпербарооксії та даларгіну у хворих на гнійно-септичні захворювання, спосіб профілактики та лікування набряку мозку та легень при трансуретральних резекція передміхурової залози, застосування кінетотерапії при проведенні трансуретральних операцій, мембранна плазмосорбція при лікуванні поліорганної  недостатності, метод керованої гіпербарооксії, який значно розширив діапазон показів і знизив кількість ускладнень. Вперше в Україні розроблена і впроваджена програма анестезіологічного забезпечення трансуретральних операцій, яка дала можливість знизити кількість специфічних ускладнень з 7% за світовим досвідом до 0,2%.

Джерелами для актів впровадження були: 24 патенти, 80 рацпропозицій, 5 нововведень, 8 інформаційних листків та 2 методичних рекомендацій.

На сьогодні лікувальна діяльність кафедри спрямована на якісну підготовку нових медичних кадрів, отримання нових досягнень в анестезіології та медицини критичних станів, надання консультативної та лікувально-діагностичної допомоги хворим.