Розвиток еферентних методів на Буковині

16 жовтня вся медична спільнота відзначає День анестезіолога-реаніматолога. Адже цієї днини далекого 1846 року хірург і стоматолог Массачусетського госпіталю (Бостон, США) В. Мортон виступив публічно у ролі першого в світі анестезіолога, провівши успішний ефірний наркоз при видаленні хірургом Дж.Уорреном пухлини шиї у хворого Дж. Еббота. Таким чином було започатковано новий вид діяльності в медицині – професію анестезіолога. Це дало поштовх до небувалого розквіту хірургії та інших галузей медицини, оскільки відкрилися нові можливості в боротьбі з болем та впровадження основ інтенсивного лікування критичних станів.

Нерідко у пацієнтів відділення реанімації та інтенсивної терапії при неспроможності окремих ланок природної детоксикації комплекс традиційної терапії може бути неефективним. У пригоді стають штучні методи детоксикації: екстракорпоральний гемодіаліз, гемосорбція, плазмаферез та ін.

Історія розвитку методів екстракорпоральної детоксикації на Буковині нараховує вже понад 50 років.

Свій початок вона бере в далекому 1962 році, коли у відділенні реанімації обласної клінічної лікарні почалася підготовка до функціонування першого апарата «штучної нирки». Від початку створення курсу анестезіології та реаніматології в нашому вузі (15 вересня 1967 року) співробітники активно включилися до вдосконалення та оптимізації методики екстракорпорального гемодіалізу.

На той час у Чернівецькій обласній клінічній лікарні (ОКЛ) вже функціонували 2 апарати «штучної нирки» «АИП-140», що стало базою для створення в м.Чернівці міжобласного центру «штучної нирки» в західному регіоні, де лікувалися хворі з сусідніх Івано-Франківської та Хмельницької областей.

На базі відділення реанімації ОКЛ надалі було створено Центр детоксикації та лімфогенних методів. Завідувач курсу доцент Стащук В.Ф. очолив науковий напрямок в інтенсивній терапії – розвиток, удосконалення, практичне впровадження методів еферентної терапії на Буковині. У період 1979-1995 рр. були проведені морфофізіологічні та експериментально-клінічні дослідження по застосуванню сорбційних методів детоксикації.

В цей час почали використовувати одноразові компактні пластинчаті гемодіалізатори вітчизняного («ДИП-02-02») та капіляродіалізатори закордонного (США, Японія) виробництва. Ефективність процедури підвищувалася підключенням в екстракорпоральне коло гемосорбента, що давало можливість продовжити сеанс з поєднанням двох методів детоксикації: гемодіалізу та гемосорбції. Розроблялися різні варіанти ультрафільтрації (вакуумфільтрації) для боротьби з гіпергідратацією.

Логічним продовженням розвитку гемодіалізу на терені нашого краю було створення окремого відділення хроніодіалізу, яке відкрито 01.05.01 р. Воно було розраховане на 10 діалізних місць і працювало в 3 зміни. Сучасний рівень функціонування забезпечується апаратами фірми «Фрезеніус». За необхідності лікування доповнюється проведенням плазмаферезу, ультрафільтрації та ультрафіолетовим опроміненням крові.

З вересня 1989 року в обласній лікарні м.Чернівці у відділенні реанімації та інтенсивної терапії впроваджено нову методику при септичних станах: екстракорпоральне підключення донорської ксеноселезінки. Ідея впровадження належить доценту кафедри БДМУ – Ротару В.І. На той час за сприяння та активної участі співробітників кафедри вже були впроваджені плазмаферез, ультрафіолетове опромінення (апарат «Ізольда») та внутрішньосудинне лазерне опромінення крові (ВЛОК). Активно застосовувалися альтернативні шляхи уведення антибіотиків: ендолімфатичне та лімфотропне.

На цей час (з 1992 р.) припала розробка, вдосконалення і практичне впровадження різних варіантів плазмосорбції. Активним учасником цього впровадження був і дописувач даної публікації. Крім того, під керівництвом професора В.М.Коновчука проводились дослідження по оптимізації методу гіпербарооксії у пацієнтів із гнійно-септичними ускладненнями.

Таким чином, на Буковині, завдяки зусиллям співробітників кафедри анестезіології та реаніматології, була запроваджена низка еферентних методів. Без хибної скромності необхідно зазначити, що деякі методи із названих в Україні вперше були запроваджені, власне, в Чернівцях. На сучасному етапі кафедра працює над виконанням НДР на тему «Клінічне та експериментальне обґрунтування оптимізації методів лікування екзо- та ендотоксикозів» (термін виконання 2015-2019 рр.), виконується 3 кандидатські дисертації, змістом яких є вивчення впливу на організм поєднання інтра- та екстракорпоральних методів детоксикації при тяжкому сепсисі.

Матеріал підготував: Сергій Акентьєв, доцент кафедри анестезіології та реаніматології

Інформація на сайті БДМУ