Струс головного мозку від дії вибухової хвилі: небезпека, симптоматика та перша допомога постраждалим

Дата публікації допису: Nov 04, 2022 9:26:32 AM

Девятий місяць російські окупанти систематично обстрілюють мирні міста та селища. Кожен вибух несе суттєву загрозу кожному, хто перебуває в радіусі ударної хвилі від розриву/потрапляння ракети чи снаряду. 

Навіть якщо у людини немає зовнішніх ушкоджень, це ще не означає, що вона не отримала травму. Одним із наслідків потрапляння під вибухову хвилю є закрита черепно-мозкова травма: струс головного мозку з можливою додатковою акубаротравмою (ураження слухового та вестибулярного апаратів). 

Варто зауважити, що струс головного мозку або легка черепно-мозкова травма (лЧМТ) має певні відмінності від такого ушкодження в результаті удару, спортивних травм чи дорожньо-транспортної пригоди. Це окремий травматичний вплив на головний мозок, до якого може додатись ураження слухового та вестибулярного апарату. Біофізика вибухових травм обумовлює характерні структурні зміни мозку та відповідну клінічну картину.

 Таке «невидиме поранення» спеціалісти називають ще «автографом» війни.

Серед симптомів легкої черепно-мозкової травми можна виділити:

У випадку струсу головного мозку від дії вибухової хвилі необов’язково будуть усі перераховані симптоми. Проте в разі наявності хоча б кількох з них необхідно терміново звернутися за медичною допомогою.

Якщо у людини поряд з вами спостерігаються симптоми струсу головного мозку, ви можете надати їй першу допомогу, поки «швидка» в дорозі:

Сам по собі епізод виникнення струсу від вибухової хвилі не смертельний. За певної низки факторів (невірний підхід до лікування або його відсутність в гострому періоді, повторні епізоди дії вибухової хвилі, особливості здоров'я та соматичний стан потерпілого, травми в минулому) струс головного мозку може мати віддалені наслідки, що проявляється у вигляді посткомоційного синдрому. 

За його наявності людина може довгий час відчувати слабкість, головний біль, різкі перепади настрою. До цього додаються проблеми зі слухом, з координацією, розлади пам’яті, зниження концентрації тощо. Посткомоційний синдром слід лікувати під наглядом медиків, які підбирають спеціальне лікування із застосуванням медикаментозних та немедикаментозних методів.